Повз будинок №17 по вулиці Леніна щодня проходить багато людей, які навіть не здогадуються, яку оазу створили її мешканці у своєму дворі.
У клумбі, розбитій просто під вікнами, дружно співіснують звичні для нашого краю чорнобривці й жоржини із новими й незвичними для нас квітами. Поєднуючись, створюють чудовий куточок природи, який милує око, тішить душу, дарує відпочинок. На сторожі його розкрилений красень-лебідь, виготовлений руками умільців і також заквітчаний. Тут же на паркані просто на пеньку розмістився декоративний кошик з ясно-червоними квітами.
Ще один кошик (в такий ми зазвичай набираємо картоплю) стоїть на стільчику біля під’їзду. Трохи грунту - й вдячні та невибагливі петунії радують різнобарв’ям та буйноквіттям. Та найпишніші – ампельні петунії – у вазоні, що висить над вхідними дверима, просто захоплюють. Сонячні ліхтарики вночі вихоплюють частину цього квітучого царства, створюють якусь казкову фантазію. Дві клумби біля входу дбайливо обкладені пластиковими пляшками – така незвична декоративна огорожа. Тут квіти приходять одна одній на зміну – за ранніми квітами зацвітають рослини зрілого літа, а потім приходить черга осінніх. І так аж до самих морозів. До речі, зараз уже зацвіла вдячна за турботу хризантема.
Берегинею цього неповторного куточка є мешканка дому Н.І. Рожок. Увесь вільний час вона плекає, тішить це квіткове царство. І щоразу доповнює якимись новими елементами. Ось нещодавно під вікнами з’явилося кілька кущів троянд. Вона біля них, мов біля дітей ходить. То поллє, то землю підпушить, то мокрими серветками вкутає – це щоб освіжити, додати життєвої сили.
Сказати відверто, давно не доводилося бачити такого доглянутого двору біля багатоквартирного будинку. Наталя Іллівна стверджує, що це їх спільними зусиллями він став таким привабливим. З творчою видумкою і фантазією до оформлення місця свого побутування підходять родини Осипенко й Медведьових. Сусідам приємно пройтися чи посидіти увечері, милуючись витворами власних рук і природи. Звичайно, можна було б на цих клаптиках землі посадити помідори, посіяти огірки чи завести зарості хріну для солінь. Але ніщо так не радує серце, як власноруч створена краса.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
У клумбі, розбитій просто під вікнами, дружно співіснують звичні для нашого краю чорнобривці й жоржини із новими й незвичними для нас квітами. Поєднуючись, створюють чудовий куточок природи, який милує око, тішить душу, дарує відпочинок. На сторожі його розкрилений красень-лебідь, виготовлений руками умільців і також заквітчаний. Тут же на паркані просто на пеньку розмістився декоративний кошик з ясно-червоними квітами.
Ще один кошик (в такий ми зазвичай набираємо картоплю) стоїть на стільчику біля під’їзду. Трохи грунту - й вдячні та невибагливі петунії радують різнобарв’ям та буйноквіттям. Та найпишніші – ампельні петунії – у вазоні, що висить над вхідними дверима, просто захоплюють. Сонячні ліхтарики вночі вихоплюють частину цього квітучого царства, створюють якусь казкову фантазію. Дві клумби біля входу дбайливо обкладені пластиковими пляшками – така незвична декоративна огорожа. Тут квіти приходять одна одній на зміну – за ранніми квітами зацвітають рослини зрілого літа, а потім приходить черга осінніх. І так аж до самих морозів. До речі, зараз уже зацвіла вдячна за турботу хризантема.
Берегинею цього неповторного куточка є мешканка дому Н.І. Рожок. Увесь вільний час вона плекає, тішить це квіткове царство. І щоразу доповнює якимись новими елементами. Ось нещодавно під вікнами з’явилося кілька кущів троянд. Вона біля них, мов біля дітей ходить. То поллє, то землю підпушить, то мокрими серветками вкутає – це щоб освіжити, додати життєвої сили.
Сказати відверто, давно не доводилося бачити такого доглянутого двору біля багатоквартирного будинку. Наталя Іллівна стверджує, що це їх спільними зусиллями він став таким привабливим. З творчою видумкою і фантазією до оформлення місця свого побутування підходять родини Осипенко й Медведьових. Сусідам приємно пройтися чи посидіти увечері, милуючись витворами власних рук і природи. Звичайно, можна було б на цих клаптиках землі посадити помідори, посіяти огірки чи завести зарості хріну для солінь. Але ніщо так не радує серце, як власноруч створена краса.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий