Ці хлопчики – брати. Старшому, Роману, п’ять років, а другому – Данилу – вже три. Вони обидва родом з Рогізок.
Минулого тижня в їхній хаті сталася пожежа. На той момент діти перебували в оселі самі, лише зі своїм найменшим, півторарічним, братом Владиславом. Коли почало горіти – Роман не розгубився, накинув якийсь одяг на Данила, взяв на руки Владика й вивів їх надвір. А від хати лишилися самі лише обгорілі руїни...
Офіційне повідомлення з пожежно-рятувальної частини доволі лаконічне: 24 березня о 15 год. 9 хв. черговий отримав повідомлення, що в селі Рогізки горить будинок по вулиці Пушкіна. (Власник - пенсіонер Костянтин Коваленко, 1951 р.н.). На ліквідацію пожежі прибула команда сільської пожежно-сторожової охорони (керівник СТОВ „Щорссільгоспсервіс” – Наталія Коваленко) та караул ДПРЧ зі Щорса. Їм вдалося запобігти поширенню полум’я на сусідні будівлі, але дерев’яна хата розміром 12 х 5 метрів, на жаль, майже згоріла. Боротьба з полум’ям тривала п’ять годин. Довелося навіть за допомогою трактора розтягувати руїни, аби остаточно приборкати вогонь.
Раніше в цій хаті жила жінка на ім’я Оксана, 1981 р.н. Сімейне життя в неї не склалося, тож трьох дітей вона виховує самотужки. У глибині двору стоїть літня кухня, де мешкає її батько. Звичайна сільська сім’я – порають город, мають корову, свиню, овець, курей. Хазяйка, як може, намагається господарювати – провела до хати воду, почала обшивати стіни сайдингом, встановила сучасні металеві двері. І меблів прикупила. Аж тут – таке лихо! Оксана пригадує: „Того дня я витопила грубу, а після обіду вирішила сходити до магазину. Коли здалеку побачила, як десь на моїй вулиці почав здійматися до неба стовп диму – серце похололо. Кинулася бігти додому. На щастя, діти вже вийшли з хати, їх вивів старшенький, Роман. Я спочатку разом з родичем намагалася гасити полум’я водою, але де там! Кинулася всередину хати, хотіла винести документи або щось із речей, однак нічого з того зробити не змогла, лише димом надихалася. (Потім два дні його відкашлювала). На пожежу зійшлися сусіди, односельці, викликали вогнеборців. Але будинок врятувати не вдалося. І досі не знаю, як таке сталося. Мо’ жарина випала з груби. Дякувати рідним і добрим людям – не залишили мене на самоті, допомагають”.
Нині Оксана з найменшим сином Владиславом оселилася в брата. (У нього своя сім’я – дружина, двоє дітей). Доки для неї не придбають нове житло – двох хлопців (Романа і Данила) тимчасово розмістили у Щорському навчальному закладі „Казка”. Саме там їх і вдалося сфотографувати. Роман зосереджено малює, бавиться з іграшками.
(Закінчення. Початок на стор.1)
Про подію минулого тижня розповідає неохоче, єдине, що визнає – „Так, це я виніс Владика!” Данило ж, граючись, намагається не відходити від брата. Й інколи усміхається.
У понеділок в Рогізках побували директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді В.Мохнєв, начальник служби в справах дітей РДА С.Лихошерст. Вони передали Оксані гуманітарну допомогу, вислухали її прохання. Основний же тягар підтримки сім’ї погорільців узяла на себе місцева громада. Як розповіла „Променю” сільський горлова Т.Семенок, депутати сільради підуть по дворах, аби назбирати грошей для Оксани та її дітей. У церкві, після недільної літургії, теж було оголошено про збір коштів. На найближчій сесії сільради розглядатиметься питання виділення постраждалій родині певної суми на придбання житла. (У Рогізках є офіційна програма матеріальної підтримки тих односельців, які опинилися в скрутних життєвих обставинах). Усі розуміють, що головне зараз для Оксани – купити хату. Добре, згорілий будинок і майно у ньому були застраховані, тож надійде відшкодування. Частину грошей назбирають земляки, а ще є надія на благодійність депутатів облради, зокрема – Г.Божка. Тож у найближчому часі жінка з трьома дітьми вже зможе оселитися у власній хаті.
А як же її батько, Костянтин Михайлович? Зараз він намагається навести лад у дворі, щось зробити із згарищем. І бідкається, що до його літньої кухні не прокладено лінію електрики. З сумом каже: несила вже бути без світла. І як домовитися з РЕМом, аби його робітники якомога швидше все зробили?
Від редакції: Якщо хтось із наших читачів схоче допомогти Оксані з дітьми - може звернутися до рогізківської сільради.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Минулого тижня в їхній хаті сталася пожежа. На той момент діти перебували в оселі самі, лише зі своїм найменшим, півторарічним, братом Владиславом. Коли почало горіти – Роман не розгубився, накинув якийсь одяг на Данила, взяв на руки Владика й вивів їх надвір. А від хати лишилися самі лише обгорілі руїни...
Офіційне повідомлення з пожежно-рятувальної частини доволі лаконічне: 24 березня о 15 год. 9 хв. черговий отримав повідомлення, що в селі Рогізки горить будинок по вулиці Пушкіна. (Власник - пенсіонер Костянтин Коваленко, 1951 р.н.). На ліквідацію пожежі прибула команда сільської пожежно-сторожової охорони (керівник СТОВ „Щорссільгоспсервіс” – Наталія Коваленко) та караул ДПРЧ зі Щорса. Їм вдалося запобігти поширенню полум’я на сусідні будівлі, але дерев’яна хата розміром 12 х 5 метрів, на жаль, майже згоріла. Боротьба з полум’ям тривала п’ять годин. Довелося навіть за допомогою трактора розтягувати руїни, аби остаточно приборкати вогонь.
Раніше в цій хаті жила жінка на ім’я Оксана, 1981 р.н. Сімейне життя в неї не склалося, тож трьох дітей вона виховує самотужки. У глибині двору стоїть літня кухня, де мешкає її батько. Звичайна сільська сім’я – порають город, мають корову, свиню, овець, курей. Хазяйка, як може, намагається господарювати – провела до хати воду, почала обшивати стіни сайдингом, встановила сучасні металеві двері. І меблів прикупила. Аж тут – таке лихо! Оксана пригадує: „Того дня я витопила грубу, а після обіду вирішила сходити до магазину. Коли здалеку побачила, як десь на моїй вулиці почав здійматися до неба стовп диму – серце похололо. Кинулася бігти додому. На щастя, діти вже вийшли з хати, їх вивів старшенький, Роман. Я спочатку разом з родичем намагалася гасити полум’я водою, але де там! Кинулася всередину хати, хотіла винести документи або щось із речей, однак нічого з того зробити не змогла, лише димом надихалася. (Потім два дні його відкашлювала). На пожежу зійшлися сусіди, односельці, викликали вогнеборців. Але будинок врятувати не вдалося. І досі не знаю, як таке сталося. Мо’ жарина випала з груби. Дякувати рідним і добрим людям – не залишили мене на самоті, допомагають”.
Нині Оксана з найменшим сином Владиславом оселилася в брата. (У нього своя сім’я – дружина, двоє дітей). Доки для неї не придбають нове житло – двох хлопців (Романа і Данила) тимчасово розмістили у Щорському навчальному закладі „Казка”. Саме там їх і вдалося сфотографувати. Роман зосереджено малює, бавиться з іграшками.
(Закінчення. Початок на стор.1)
Про подію минулого тижня розповідає неохоче, єдине, що визнає – „Так, це я виніс Владика!” Данило ж, граючись, намагається не відходити від брата. Й інколи усміхається.
У понеділок в Рогізках побували директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді В.Мохнєв, начальник служби в справах дітей РДА С.Лихошерст. Вони передали Оксані гуманітарну допомогу, вислухали її прохання. Основний же тягар підтримки сім’ї погорільців узяла на себе місцева громада. Як розповіла „Променю” сільський горлова Т.Семенок, депутати сільради підуть по дворах, аби назбирати грошей для Оксани та її дітей. У церкві, після недільної літургії, теж було оголошено про збір коштів. На найближчій сесії сільради розглядатиметься питання виділення постраждалій родині певної суми на придбання житла. (У Рогізках є офіційна програма матеріальної підтримки тих односельців, які опинилися в скрутних життєвих обставинах). Усі розуміють, що головне зараз для Оксани – купити хату. Добре, згорілий будинок і майно у ньому були застраховані, тож надійде відшкодування. Частину грошей назбирають земляки, а ще є надія на благодійність депутатів облради, зокрема – Г.Божка. Тож у найближчому часі жінка з трьома дітьми вже зможе оселитися у власній хаті.
А як же її батько, Костянтин Михайлович? Зараз він намагається навести лад у дворі, щось зробити із згарищем. І бідкається, що до його літньої кухні не прокладено лінію електрики. З сумом каже: несила вже бути без світла. І як домовитися з РЕМом, аби його робітники якомога швидше все зробили?
Від редакції: Якщо хтось із наших читачів схоче допомогти Оксані з дітьми - може звернутися до рогізківської сільради.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий