Останніми роками у райцентрі зроблено чимало для поліпшення благоустрою, зокрема – для дозвілля і відпочинку людей. Проте непоодинокими є факти того, що деякі наші „земляки” здатні зіпсувати будь-яку хорошу справу.
Паровоз біля депо вже давно став однією з візитівок нашого міста. А з часом біля нього утворилося і невеличке місце відпочинку – після того, як там встановили розкішну лаву. Більше того, навколо запанувала дивовижно легка і піднесена атмосфера. Її ознакою стало те, що деякі пари молодят почали прикрашати металеву конструкцію біля лави навісними замками. За приклад були взяті пішохідні мости у Києві та Чернігові. Там закохані замикають на замки перила і це стає ніби символом їхньої вірності одне одному й міцності їхніх почуттів. Виглядає така картина дійсно романтично. І приємно, що у Сновську започаткували схожу традицію.
На жаль, є поміж нас й інші люди, яким теж подобається проводити час біля паровоза – переважно у темну пору доби. І саме вони із неймовірною впертістю „свинячать” навколо, розкидаючи пляшки та упаковки від „закуски”. І це при тому, що поруч, за якихось кілька метрів, встановлено урну. І дуже часто вранці люди бачать бридку картину: біля лави земля всіяна усіляким непотребом. Результат чиїхось нічних посиденьок очевидний...
Схожа ситуація спостерігається і неподалік районного Будинку культури, в абрикосовому саду. Нещодавно там було встановлено дві дерев’яні лави. Як-то кажуть – для людей, для зручності, для відпочинку. Коли вдень пече сонце – дуже доречним є посидіти у затінку фруктових дерев. Та й увечері розташуватися там можна. Проте це місце облюбували люди, які не звикли обтяжувати себе дотриманням вимог суспільної моралі. Біля першої лави можна побачити такі результати „відпочинку”: пляшки від енергетичних напоїв „Піт-буль”, „Гараж”, горілки „Воздух”, „Хлібний дар”, вермуту „Б’янко”, йогурту „Чудо”. А біля другої – знову ж таки „Гараж” і „Блек” , але разом з цим – упаковки від снеків „Флінт”. Також всюди – лузга від соняшникового насіння, недопалки цигарок і пластикова тара. („Прогрес культури споживання спиртного” явний – з горла вже майже ніхто не п’є). І ще – багато валяється серветок. З одного боку - це добре, що вихованість приносить свої плоди: масні губи рукавом уже не витирають, а брудні руки не роблять чистими, витираючи об одяг. Але ж навіщо кидати використані серветки просто біля себе? Та й „свинячити „ у місці відпочинку – теж навіщо? Зрештою, лави встановлені для людей, а не для св...ней... До того ж схоже, дехто не може втримати свої мавп`ячі інстинкти, і, коли не вистачає закуски, лізе на дерева по абрикоси. Але при цьому нерідко ламає гілки. Подібні реалії повинні змусити людей замислитися.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото автора
Паровоз біля депо вже давно став однією з візитівок нашого міста. А з часом біля нього утворилося і невеличке місце відпочинку – після того, як там встановили розкішну лаву. Більше того, навколо запанувала дивовижно легка і піднесена атмосфера. Її ознакою стало те, що деякі пари молодят почали прикрашати металеву конструкцію біля лави навісними замками. За приклад були взяті пішохідні мости у Києві та Чернігові. Там закохані замикають на замки перила і це стає ніби символом їхньої вірності одне одному й міцності їхніх почуттів. Виглядає така картина дійсно романтично. І приємно, що у Сновську започаткували схожу традицію.
На жаль, є поміж нас й інші люди, яким теж подобається проводити час біля паровоза – переважно у темну пору доби. І саме вони із неймовірною впертістю „свинячать” навколо, розкидаючи пляшки та упаковки від „закуски”. І це при тому, що поруч, за якихось кілька метрів, встановлено урну. І дуже часто вранці люди бачать бридку картину: біля лави земля всіяна усіляким непотребом. Результат чиїхось нічних посиденьок очевидний...
Схожа ситуація спостерігається і неподалік районного Будинку культури, в абрикосовому саду. Нещодавно там було встановлено дві дерев’яні лави. Як-то кажуть – для людей, для зручності, для відпочинку. Коли вдень пече сонце – дуже доречним є посидіти у затінку фруктових дерев. Та й увечері розташуватися там можна. Проте це місце облюбували люди, які не звикли обтяжувати себе дотриманням вимог суспільної моралі. Біля першої лави можна побачити такі результати „відпочинку”: пляшки від енергетичних напоїв „Піт-буль”, „Гараж”, горілки „Воздух”, „Хлібний дар”, вермуту „Б’янко”, йогурту „Чудо”. А біля другої – знову ж таки „Гараж” і „Блек” , але разом з цим – упаковки від снеків „Флінт”. Також всюди – лузга від соняшникового насіння, недопалки цигарок і пластикова тара. („Прогрес культури споживання спиртного” явний – з горла вже майже ніхто не п’є). І ще – багато валяється серветок. З одного боку - це добре, що вихованість приносить свої плоди: масні губи рукавом уже не витирають, а брудні руки не роблять чистими, витираючи об одяг. Але ж навіщо кидати використані серветки просто біля себе? Та й „свинячити „ у місці відпочинку – теж навіщо? Зрештою, лави встановлені для людей, а не для св...ней... До того ж схоже, дехто не може втримати свої мавп`ячі інстинкти, і, коли не вистачає закуски, лізе на дерева по абрикоси. Але при цьому нерідко ламає гілки. Подібні реалії повинні змусити людей замислитися.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий