Останніми днями чи не найголовнішою новиною, котра обговорюється у широких колах громадськості, стали протести працівників лісової галузі, що стосуються майбутньої профільної реформи. Все почалося після засідання Кабміну (15 листопада), де було схвалено проект стратегії сталого розвитку та реформування лісового господарства України на період до 2022 року. До речі, даний проект був прийнятий без попереднього обговорення із фахівцями, без урахування думки трудових колективів. Чи не тому змиритися з перспективами подібних новацій не могли і трударі ДП «Корюківське лісове господарство», вирішивши заявити про свою позицію вголос, залучаючи місцеві видання.
Однією з форм дієвих протестних кроків також стала участь у великому мітингу біля стін Чернігівської обласної ради, де чиновники могли вислухати «вживу», як-то кажуть, «очі в очі», біль і тривоги працівників лісових господарств. А це і вірогідність втрати робочих місць і ймовірність знищення лісової галузі вцілому (ліси ж бо можуть передати в оренду приватним підприємцям, які, у свою чергу, не будуть відновлювати насадження, а тільки вирубувати), і катастрофічні наслідки для екології та економіки.
У зверненні, підписаному корюківськими господарниками, є такі аргументи: «На сьогоднішній день наше державне лісогосподарське підприємство є одним із основних платників податків та роботодавцем у сільській місцевості. Ми працюємо стабільно. Оптимізація управління призведе до скорочення штату підприємства, що сприятиме росту соціальної напруги та втраті кваліфікованих спеціалістів лісового господарства. Буде поховано малий бізнес. Прикладом цього є ситуація в південних лісогосподарських підприємствах України. Тому нам, всім лісівникам та громадськості, треба об’єднатися та сказати «Ні» - приватизації та «Ні» - знищенню лісгоспів». Хіба не переконливо?
Мене ж, як журналіста і депутата, зачепило в цій ситуації розуміння того, що передача повноважень у наданні лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень протирічить загальнодержавній реформі децентралізації. Адже ні для кого не є секретом факт, що після об’єднання нові територіальні громади покладали надії на вливання до їхніх бюджетів надходжень саме з лісових податків. А виходить парадокс: територія є, а багатства – забирають!
Олена КОМПАНЕЦЬ
P.S. Редакція дякує за допомогу у підготовці матеріалу головному лісничому ДП «Корюківське лісове господарство» В.А. Скоробогатому, голові профспілкового комітету П.О. Устименку, лісничому Сновського лісництва С.В. Моцару.
Комментариев нет:
Отправить комментарий