Фотографуватися для газетного сюжету Анатолій Миколайович явно не хотів, але довелося погодитися. Казав, що це ні до чого, та перехожі люди, котрі проходили мимохіть, одноголосно наполягали: «Фотографуйте! І напишіть, що він у нас – найтурботливіший, найдобріший, що точно на своєму місці!»
Переконатися у цьому було нескладно, адже факт того, як багато може зробити лідер громади, був «на лице». У кожній вимовленій Анатолієм Миколайовичем фразі, у кожній думці на передньому плані поставали прості люди, болі і радості яких він сприймає як свої. Тому й виходить все у нього, тому й односельці відповідають взаємною приязністю, турботою і йдуть із ним одним шляхом. Нелегким, тернистим, але таким, що приносить результати. Найголовніше, про що гуртом наразі думають, аби гідно перезимувати й «дорогу життя» до райцентру хоч якось відремонтувати. Бо ж і в лікарню нею іноді мчатися треба, і будь-куди ще! Терплять пояснення вищих рангів чиновників щодо відсутності на цю потребу мільйонних коштів і дивуються, як такої кількості суми, на їхній погляд, у деяких випадках витрачаються явно не по-господарськи.
Фото Олени КОМПАНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий