«Ми просто живемо і працюємо», - говорить заступник директора ТОВ «МК-Добробут» В.В.Пилипенко

Останнім часом чимало птахофабрик збанкрутіло. Складний період переживає і ТОВ «МК-Добробут»: цього року мусили продавати яйця за ціною, нижчою за собівартість. Звичайно, собівартість продукції такого невеликого підприємства, як наше, вища, ніж крупних птахофабрик.

Але ж смакові та поживні якості щорських яєць значно кращі, ніж гігантів-мільйонників, де активно застосовують антибіотики тощо. Свого часу один із співзасновників підприємства С.Д. Мельничук запропонував працювати під таким лозунгом: «Своїх дітей годуємо і вам рекомендуємо». Регулярні перевірки санітарної і ветеринарної служби щоразу підтверджували якість яєць ТОВ «МК Добробут». На жаль, інкубаційні яйця племрепродуктора не користувались попитом, а товарні дешево ціняться. Чималий кредит, взятий підприємством перед новим роком, швидко закінчився – його просто проїли. Постало питання про вихід із ситуації. Таким чином визріло рішення перейти на вирощування бройлерної птиці для реалізації населенню.
Із березня нинішнього року підприємство вирощує бройлерів. Допомагає тісна співпраця з Березнянською птахофабрикою, яка вже має досвід роботи. Реконструювали виробництво, завозять у Щорс птахомолодняк із компанії «Ландгутбройлер». За літо було реалізовано 55 тис. голів молодняка. Зараз у пташнику, що працює на основі брудера, підростає 26 тис. курчат. Усі вони мають необхідне випоювання, отримали належну вакцинацію.
- Ця весна була для нас дуже непростою, - розповідає В.В.Пилипенко. – Нам добре знайома недобросовісна конкуренція. Початок будь-якої нової справи – річ непроста. Але спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Якщо опустиш крила – працювати не будеш. Тричі за літо саджали бройлерів, а це дуже клопітка робота, ростити курчат.
Перша проблема, що виникла, - дорогі комбікорми. Спробували виготовляти самі, але щодня потрібно згодовувати 5 тонн концкормів, а такий обсяг міні-завод, що є на підприємстві, не в змозі випускати. Тож нині возять із Борисполя. Оскільки птиця дуже реагує на протеїн, потрібна також власна лабораторія для визначення якості зерна. Вигодовування починають із 38 г комбікорму на 1 голову за добу. Зараз курчата вже з‘їдають по 250 г. Підприємство закуповує вітаміни французького виробництва, якими випоюють молодняк.
Мешканці району із задоволенням купують бройлерів і вирощують екологічно чисте м‘ясо. На птахопідприємстві також утримують племінних свиней. Раніше реалізували на «Коржівському» ринку м‘ясо і сало. А зараз - продають поросят.
- Усе це, дякуючи людям, які з нами працюють, - продовжує Валентина Василівна. – Колектив птахопідприємства створювався не один рік, кістяк сталий. Далеко не кожен, хто приходив до нас на роботу, побажав залишитися. Зате ті, хто трудиться зараз, не ділять на «свої» чи «не свої» обов‘язки. У нас немає такого: не буду, не хочу. Якщо садимо птицю чи відвантажуємо, цим зайняті всі.
Зараз у Європі відмовляються від кліткового утримання птиці, а переходять на напольне. Там уже давно не будують птахопідприємств-мільйонників. Курей вирощують здебільшого у фермерських господарствах – від 10 тис. голів. А все тому, що від таких несучок у таких умовах яйця чистіші та більш якісніші, аніж у промислових умовах. В.В.Пилипенко не приховує, що вірить: усе-таки настане той день, коли ТОВ «МК-Добробут» буде напольно вирощувати курок-несучок, які забезпечать район (і не лише!) яйцями власного виробництва. У таких умовах важливо, щоб люди отримували достойну заробітну платню, бо праця на птахофабриці дуже важка і заслуговує поваги. Не випадково Андрій Симан зажив на підприємстві доброї слави майстра на всі руки. За багато років досконало оволодів усіма виробничими процесами, секретами складових успіху. Також усе знає і все вміє Юрій Литвин, хоча його основна професія – тракторист. Валерій Купріянов водієм прийшов у колектив порівняно недавно. Але його безвідмовність доброту і порядність тут оцінили. Попри молодість, Олександра Хомутовського поважають за відповідальність і старанність. Про нього кажуть: таких мало. Багато залежить від чіткої роботи бухгалтера Олени Хуторної. А Галина Ісаченко хоч і працює комірником, але при цьому відповідає за комбікорми.
Колектив птахопідприємства діє за принципом взаємозамінності. Усі знають що вони працюють на кінцевий результат, тож не цураються ніякої роботи. І при цьому не забувають, що на виробництві проводять значну частину свого життя. Тож біля контори доглянутий і виплеканий жіночими руками квітник, повз який не пройдеш байдуже. А на виробничій території пишаються великими формами крутобокі гарбузи. Їх тут вирощують для свиней загалом майже на 1 гектарі. А вже вродили цьогоріч на славу: великі, рясні – на радість жінкам, які садили і пололи їх.
Валентина ВОЛОКУШИНА, фото автора