Такої техніки місцеві поля досі не бачили: два Джон Діри й один надсучасний Нью Холанд за два дні зібрали урожай на 240 га, а в суботу закінчили роботу. Системні комбайни (так називають техніку, яка працює виключно в їхній системі сільгоспформувань) вирушили до Хрипівки, що в сусідньому Городнянському районі. Тим часом у псп «Чепелівське» дозрівають люпин і овес. Їх обробили спеціальним препаратом, щоб пришвидшити цей процес.
Від комбайнів постійно відвозили зерно урожаю 2012 року два ЗІЛи, ГАЗ-53 та Т-150. Водії та механізатор П.П. Купріян, Л.М. Гайдук, В.О. Клименко та О.С. Кліщенко працювали так, аби з їх вини простоїв степових кораблів не було. Кузови транспортних засобів загерметизовані. Машини до початку жнив свіжо пофарбовані, відремонтовані. Тож затримок не було.
Далі естафету у місцевих транспортників перехопили знову ж таки системні потужні 40-тонні МАЗи й перевезли зерно на зберігання до Менського хлібоприймального підприємства. Зерно, зібране в спекотну погоду, сухе, тож не треба витрачатися на сушіння.
Комбайнери, які прибули до сільгосппідприємства, мешканці південних регіонів. Тож для них була дивина, коли після дев’ятої вечора на поля падала рясна роса, а потім піднімався від водойм густий туман. Зазвичай на Півдні в жнива комбайни залишають загінки далеко за північ. Ще їх вражають наші ліси та буйноцвіття природи. Приємно було чути гарні відгуки про людей, а надто про молодого директора псп «Чепелівське» В.А. Пискуна. Якість і щедрість харчування, побутові умови – якнайкращі. Віталій Анатолійович радіє чудовій жнивній погоді, будує плани на майбутнє. А ще, попри прогнози багатьох скептиків, гордиться посівами нової для Полісся культури – соняшника. 557-гектарні масиви розкинулися між Сновським і Чепельовом, простяглися аж до Тур’ї. Розквітлі голівки сояшника та ще в такій кількості – вражають незвичним видовищем: на поле ніби опустилося сонечко.
- Сподіваємося, - ділиться В.А. Пискун, - отримати не менше, ніж по 25 цн насіння з гектара. Клімат настільки змінився, що південні культури перемістилися на північ України.
205 га гречки також подають гарні надії. А чому б і ні, коли посіяли добрим насінням, з дотримання агротехніки. Місцеві пасічники не забарилися скористатися такою нагодою, вивезли вулики якомога ближче до посівів. Літо, напружене, трудове, триває, даруючи водночас радість серцю хлібороба, надію на добрий урожай.
До речі, цьогоріч жито в псп «Чепелівське» вродило набагато краще, ніж торік.
Валентина ВОЛОКУШИНА, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий