Дикий гість із лісу

Єліне. Як з’ясувалося, знову нагадала про себе стара проблема: дикі кабани нищать людські городи. У минулі роки «Промінь» неодноразово писав на цю тему, спричинивши широке громадське обговорення. Реагуючи на звернення громадян, райрада тоді спрямувала до Кабінету Міністрів заклик якось унормувати ситуацію і подбати про те, аби селяни не потерпали від «свинського лиха».
На жаль, все це не принесло жодної практичної користі. Як-то кажуть: «Говорили, балакали…» Урядовці зі столиці спромоглися дати лише дуже цінну пораду: страхуйте свої посіви. Про відшкодування завданих збитків ніхто й словом не обмовився…
… Край села, на кутку під назвою «Ушивка», Ольга Роговенко має свій город. Там все як у всіх: картопля й те, без чого не уявити меню місцевих мешканців. Ділянку огороджено невисоким (менше метра) парканчиком з жердок. «Думала, це зупинить кабанів, - скаржиться жінка. – Але де там…» Картопляні ряди добряче витолочені, грунт поритий, подекуди на землі валяються недоїдені овочі. Дикі тварини почали вчащати по городину в липні. Не кожної ночі, але все ж доволі регулярно свиноматка з поросятами ходить сюди по харч. Стрибок через жердку – і рило в грядку. Все дуже просто. Та й стежки вже натоптані… Сусідній город господарі оточили тичками (через кожен метр), на яких закріплені поліетиленові мішки. Але надія, що це відлякає непроханих гостей, повністю не справджується: там теж є сліди кабанячого частування. «І що тепер робити?» - думає собі Ольга Роговенко. – Пересаджувати город вже пізно, та й де гарантія, що нові рядки не спіткає доля старих?»
Відігнати дичину – справа не з простих. Стріляти її суворо забороняють єгері мисливського господарства ТОВ «Єлінський ліс», причому вони посилаються на норми чинного законодавства. Єлінці досі зважали на подібні застереження. Але в декого вже починають з’являтися думки на кшталт таких: «А хіба наші діди-партизани, коли стріляли німців, у когось дозволу питали?» До того ж очевидним є факт, що інакше на кабанів не вплинути. Хтось там рив ями край городу, але тварини хитрі й жодна туди не потрапила. Добре, коли неподалік, у садку, рясно родять яблука та груші – свині тоді завертають по фрукти й городам дістається менше від нічних візитів. Проте так буває не завжди…
У Єліному чимало людей вже відчули негатив від близькості дикої природи. Зрештою, втрачати продукти через можливість не по телевізору, а вживу побачити представників місцевої фауни бажаючих нема. (Дорогим виходить цей «зоопарк»). То що ж робити? Вже тривалий час селяни майже не обробляють дальні городи, бо навіть ближні, біля хат, не завжди встережеш. Багато хто уникає сіяти кукурудзу, овес, просо, які приваблюють кабанів. При цьому згадують єлінці: у давні часи дичина біля села так близько і нахабно себе не поводила. Головне ж інше. Більшість місцевого люду живе, як-то кажуть, із землі. А понівечений город – це неначе перекритий один з не багатьох засобів для існування. Сільський голова Ніна Кухаренко каже, що в Єліному від свинячої навали постраждало майже десяток городів. (До речі, на її ділянці оті «копитні» теж побували). Вона зверталася до керівництва ТОВ «Єлінський ліс» з пропозицією якось вплинути на ситуацію, там навіть пообіцяли організувати єгерське чергування на «особливо проблемних напрямках», але… Мабуть, лісовим тваринам «до лампочки» усі обіцянки як столичних, так і місцевих посадовців. Ходили, ходять і припиняти свої походи по городину вони не збираються.
Наступного номера «Промінь» запропонує висловитися стосовно заторкнутої проблеми представникам мисливського господарства «Єлінський ліс».
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора