Жінка розказала, що птахи, мабуть, уже відлетіли. Принаймні, гніздо («за магазином поворот уліво») опустіло. Залишалося там тільки одне лелеченя. (Може, з пізнього виводку чи хворе, чи з вадами міграційної інстинктивної поведінки - таке теж буває).
Принаймні, - розказала далі Тетяна, - воно уже кілька днів сидить голодне. Дзвонили, куди тільки могли. Навіть у штаб Рибакова (Ми дізнавались! таки дзвонили - авт.), але ніхто (навіть еменесники)не взявся допомогти...Може, ви зарадите біді...
Як тут можна залишатися черствим? На щастя, начальник РЕМу Олександр Голота, до якого звернулися, виявив і розуміння, і чуйність (саме за такі якості Олександра Івановича поважають і цінують люди). Бригада енергетиків на півгодини залишила роботу, щоб визволити птаха. І ніхто не вважав це зайвою тратою часу чи не потрібним відволіканням. На жаль, гніздо виявилося порожнім. Може, вкрай зголоднілий бідолаха зважився - таки і якось зумів вилетіти з гнізда.
Тому прохання до всіх сільчан - не дайте пропасти буслику. Якщо зустрінете калічку, прихистіть у себе і зателефонуйте в редакцію: ми домовились з директором гідропарку Галиною Ісаченко, що буслик перезимує там.
... Отака маленька історія, а яка показова, бо являє собою ще одне підтвердження того, що ні обставини, ні скрута, ні соціальна напруга не здатні зробити людей бездушними - якщо, звісно, їхні серця були налаштовані на добро.
Марія ІСАЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий