Сновський історичний музей уже 80 років овіяний славою і шаною за збереження скарбів минулого нашого краю. Саме 30 серпня 1939 року він вперше відчинив для відвідувачі свої двері. Далі важкі роки II світової війни, але починаючи з 1944 року і до сьогодні, його функціонування не припиняється. У фондах музею знаходиться близько 20 000 тисяч експонатів, а ще вкладено левову долю праці співробітників та, звісно, часточку їх душі.
З нагоди 80-річчя музею, працівників привітав міський голова – Олександр Медведьов. Побажав продовжувати свою плідну працю в такому ж темпі, мирного неба над головою, щастя та добробуту. До вітального слова долучилась начальник відділу культури і туризму Наталія Добненко.
Слова подяки за роботу, яка була і залишається справою не однієї людини, а дружнього та відповідального колективу, прозвучали і від директорки музею Валентини Москаленко.
Цього дня гості мали змогу пройтися стежками історії рідного краю та послухати цікаву оповідь, яка стала для багатьох першовідкриттям.
2008 року до музею надійшов лист, у якому жителька Челябінська, Надія Кокіна, описала долю своєї сім’ї, тісно пов’язану з нашим рідним містом. Її мама Домініка, розповідала про роки дитинства, проведені у Сновську, а дідусь Логін Вєсєлов, взагалі був одним із перших його розбудовувачів. У свій час він спорудив приміщення залізничного вокзалу, клуб залізничників та Миколаївську церкву. Онука дуже вболівала за долю рідного краю, тому люб’язно надала відомості музею та надіслала багато архівних фото.
На сьогодні історичний музей - справжній осередок патріотичного, духовного та естетичного виховання. До речі, про естетичне. 30 серпня у приміщенні музею відбулася виставка графіки наших земляків – Івана Прокоповича Куценка та Оксани Іванівни Косової (Куценко).
«Дуже різноплановий портрет в тата і найбільше проявляється майстерність художника, мені здається, не в передачі зовнішньої схожості, а в передачі рис характеру. Картини виконані в стилі графіка, але це не просто візуальне сприйняття . Це завжди доля, це завжди характер, це енергетика», – розповідає Оксана Косова.
Під час промови художниця помітно хвилювалась. І це не дивно, адже відповідала не лише за свої картини, а найперше – татову роботу.
«Мені дуже пощастило, що в дитинстві, окрім звичайних дитячих забав, вчили малюнку. Я щиро вдячна татові за те, що вказав дорогу, якою тепер і йду по життю. Між іншим, перша моя виставка була присвячена саме йому», – наголошує Оксана Куценко.
Іван Прокопович виявив хист до малювання ще зі школи, коли розфарбовував ялинкові прикраси. Але серйозно займатись справою зміг лише під час служби в армії. Саме тому зберіг пам’ять про товаришів у вигляді їх портретів. Донька ж вчилась у талановитого тата, легку руку якого осоромити не могла. І все склалося успішно. Зараз Оксана Іванівна знана та шанована художниця не лише на Чернігівщині.
Цього дня були задіяні майже всі локації музею. А все для найбільш різнопланового культурного відпочинку містян. Непересічні характери, натхненні життєві долі, яскраві пейзажі та соковиті натюрморти – це виставка графіки. Подвір’я музею – експозиція бюстів відомих особистостей часів революції та виставка картин із фондів музею. Концерт класичної музики викладачів дитячої музичної школи та дуету баяністів БК, сповнив серця ніжностю і гармонією, доповнивши захід неповторністю та ліризмом. Гості з користю провели час: розглядали картини, фотографувалися, дізналися про початок творчого шляху у сім’ї. Найменші відвідувачі навіть змогли почути декілька порад від майстрів-художників. А працівники музею отримали заряд енергії для продовження своєї важливої справи й надалі.
Катерина
ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
З нагоди 80-річчя музею, працівників привітав міський голова – Олександр Медведьов. Побажав продовжувати свою плідну працю в такому ж темпі, мирного неба над головою, щастя та добробуту. До вітального слова долучилась начальник відділу культури і туризму Наталія Добненко.
Слова подяки за роботу, яка була і залишається справою не однієї людини, а дружнього та відповідального колективу, прозвучали і від директорки музею Валентини Москаленко.
Цього дня гості мали змогу пройтися стежками історії рідного краю та послухати цікаву оповідь, яка стала для багатьох першовідкриттям.
2008 року до музею надійшов лист, у якому жителька Челябінська, Надія Кокіна, описала долю своєї сім’ї, тісно пов’язану з нашим рідним містом. Її мама Домініка, розповідала про роки дитинства, проведені у Сновську, а дідусь Логін Вєсєлов, взагалі був одним із перших його розбудовувачів. У свій час він спорудив приміщення залізничного вокзалу, клуб залізничників та Миколаївську церкву. Онука дуже вболівала за долю рідного краю, тому люб’язно надала відомості музею та надіслала багато архівних фото.
На сьогодні історичний музей - справжній осередок патріотичного, духовного та естетичного виховання. До речі, про естетичне. 30 серпня у приміщенні музею відбулася виставка графіки наших земляків – Івана Прокоповича Куценка та Оксани Іванівни Косової (Куценко).
«Дуже різноплановий портрет в тата і найбільше проявляється майстерність художника, мені здається, не в передачі зовнішньої схожості, а в передачі рис характеру. Картини виконані в стилі графіка, але це не просто візуальне сприйняття . Це завжди доля, це завжди характер, це енергетика», – розповідає Оксана Косова.
Під час промови художниця помітно хвилювалась. І це не дивно, адже відповідала не лише за свої картини, а найперше – татову роботу.
«Мені дуже пощастило, що в дитинстві, окрім звичайних дитячих забав, вчили малюнку. Я щиро вдячна татові за те, що вказав дорогу, якою тепер і йду по життю. Між іншим, перша моя виставка була присвячена саме йому», – наголошує Оксана Куценко.
Іван Прокопович виявив хист до малювання ще зі школи, коли розфарбовував ялинкові прикраси. Але серйозно займатись справою зміг лише під час служби в армії. Саме тому зберіг пам’ять про товаришів у вигляді їх портретів. Донька ж вчилась у талановитого тата, легку руку якого осоромити не могла. І все склалося успішно. Зараз Оксана Іванівна знана та шанована художниця не лише на Чернігівщині.
Цього дня були задіяні майже всі локації музею. А все для найбільш різнопланового культурного відпочинку містян. Непересічні характери, натхненні життєві долі, яскраві пейзажі та соковиті натюрморти – це виставка графіки. Подвір’я музею – експозиція бюстів відомих особистостей часів революції та виставка картин із фондів музею. Концерт класичної музики викладачів дитячої музичної школи та дуету баяністів БК, сповнив серця ніжностю і гармонією, доповнивши захід неповторністю та ліризмом. Гості з користю провели час: розглядали картини, фотографувалися, дізналися про початок творчого шляху у сім’ї. Найменші відвідувачі навіть змогли почути декілька порад від майстрів-художників. А працівники музею отримали заряд енергії для продовження своєї важливої справи й надалі.
Катерина
ЗАПОРОЖЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий