З таким запитанням «Промінь» звертається до своїх читачів, сподіваючись отримати щиру, незаангажовану інформацію.
Пропонуємо жителям району скласти список вірогідних кандидатів на цю дуже серйозну посаду. Для цього слід написати в редакцію листа (анонімки до уваги не братимемо) і коротко розповісти про такого кандидата. Давайте не будемо пасивними спостерігачами, давайте не повторювати помилок минулих місцевих виборів. Передусім це потрібно нам, простим людям.
Доля нашого краю нас турбує по-справжньому
Коротко вирішили поділитися думками про наше майбутнє і ми, котрі вірять у завтрашній день нової об’єднаної громади.
Вибори – близько, вони багато чого перекроять, змінять. І хто б до влади не прийшов, йому буде не просто налагодити і ресурсну базу, і бюджетні питання, взаємини з малим бізнесом, іншими суб’єктами господарювання.
Є в нашому районі перспективні й молоді представники малого й середнього бізнесу, керівники інших сфер, які могли б на 180 градусів розвернутися і спробувати себе у місцевому самоврядуванні. І нинішні керівники виконавчої вертикалі, райради могли б себе спробувати. Молоді ж, завзяті, з прекрасним досвідом. Хай виборюють довіру у людей, думають за Сновщину і виводять її зі скрути. Назвемо такі прізвища, як Олександр Кирилюк, Олександр Веселий, Сергій Скоробагатько, Олександр Єременко, Олег Хасенко, Сергій Аніщенко, Валерій Радібеда, Павло Мірошниченко, Сергій Виблов, Віталій Зайончковський, Володимир Кузьменко. Є й жінки, такі, як керівниця СТОВ «Щорссільгоспсервіс» Наталія Коваленко. А, коли хочете, то й сам Григорій Божок, якби взявся за діло, то на всю область ми б прикладом були! І сільські проблеми вирішує, і місто тягне, і влада до нього за порадою йде, тобто все одно він і так негласний наш лідер.
І це не іронія, це правда! І не треба спихати одне на одного негаразди, не треба шепотітися по закутках й продаватися. Давайте обирати того, хто за нас думатиме насправді, хто має спроможність щось зробити, кого поважають не тільки в районі, - в області, до кого дослухаються навіть у Києві. Саме такі можуть нас розвивати, нас вести, захищати і підтримувати.
З повагою Раїса Кожерова, Тамара Коршун, Василь Воробей, Микола Роговенко, Юрій пушкар.
Був би в громаді
Кирилюк – виграли б усі!
Не дуже простою, як комусь здається, буде ноша керівника новоствореної громади. Скільки реорганізацій треба у селах й у місті провести, скількох людей скоротити, зуміти їм все пояснити, а то й докласти зусиль до нового працевлаштування. Словом, гладко процес точно не пройде і розраховувати, як казав класик, у перефразуванні лише на одні троянди не треба – будуть колючки, буде боляче...
Думаємо, що об’єднати великі й малі села, місто в єдину команду зміг би лідер знаний по всій нашій території, лідер, якого бачили на ділі, бачили, як господарника, першого у всьому. Це наш Олександр Кирилюк. Вибачте, навіть у інтелігентних стосунках в сім’ї, у дітях, у вмінні створювати порядок вдома й на виробництві а, якщо й треба, то й в столицю – до Кабміну, до депутатів добратися!
От якби погодився він звалити на свої сильні плечі цей великий тягар, громада б розвивалася!
Але ж на це, крім нашого бачення, потрібна його власна згода, його самопожертва. Коли так станеться - виграють усі!
З повагою донедавна керівники районних структур
Михайло ЯКОВЕЦЬ, Валентина КОРНІЄЦЬ,
Володимир Жолобецький, Анатолій Ігнатенко,
Людмила Воронова, м.Сновськ,
Валентина й Валентин ВИНОГРАДОВИ, с.Суничне.
Кого обирати? Важко сказати!
Чим ближче 18 грудня, тим ми більше чутимемо всього про майбутніх кандидатів. Минулої неділі на „Коржівському” наслухались, що лізтимуть до годівниць представники і партій, і самовисуванці. І Бог зна хто із сіл, і ті, хто вже керував у минулому. Чого? – питається. Що ви зробите? Хіба що вже остаточно все позачиняється, не доїхати, ні дійти не зможемо, куди треба. І чи знаєте, скільки вже таксі по місту коштує? Скільки треба викласти з гаманця, щоб у село доїхати? Як за 1300 пенсії (а то й менше) і лікуватися, і харчуватися, і бурки на зиму купити? І не пишіть, дорогі кандидати, більше в газеті, що на кладовищі вода відкручується. Чи це щось особливе? Та так і бути було повинно, так є давно у сусідів. Діти ж приїжджають, розказують, дивуються.
Не знаємо, кого обирати! І хочемо комусь повірити, але це важко вже. Великим людям є чим займатися, вони не кинуть великий бізнес і скоріш за все не підуть у нову справу. Залишається коло замкненим?
Н.П. ЧУБЕНОК, В.І. АКУЛЕНКО, Г.В. КИРИЧЕНКО, Р.П.Філон, Р.І.хоменко.
Пропонуємо жителям району скласти список вірогідних кандидатів на цю дуже серйозну посаду. Для цього слід написати в редакцію листа (анонімки до уваги не братимемо) і коротко розповісти про такого кандидата. Давайте не будемо пасивними спостерігачами, давайте не повторювати помилок минулих місцевих виборів. Передусім це потрібно нам, простим людям.
Доля нашого краю нас турбує по-справжньому
Коротко вирішили поділитися думками про наше майбутнє і ми, котрі вірять у завтрашній день нової об’єднаної громади.
Вибори – близько, вони багато чого перекроять, змінять. І хто б до влади не прийшов, йому буде не просто налагодити і ресурсну базу, і бюджетні питання, взаємини з малим бізнесом, іншими суб’єктами господарювання.
Є в нашому районі перспективні й молоді представники малого й середнього бізнесу, керівники інших сфер, які могли б на 180 градусів розвернутися і спробувати себе у місцевому самоврядуванні. І нинішні керівники виконавчої вертикалі, райради могли б себе спробувати. Молоді ж, завзяті, з прекрасним досвідом. Хай виборюють довіру у людей, думають за Сновщину і виводять її зі скрути. Назвемо такі прізвища, як Олександр Кирилюк, Олександр Веселий, Сергій Скоробагатько, Олександр Єременко, Олег Хасенко, Сергій Аніщенко, Валерій Радібеда, Павло Мірошниченко, Сергій Виблов, Віталій Зайончковський, Володимир Кузьменко. Є й жінки, такі, як керівниця СТОВ «Щорссільгоспсервіс» Наталія Коваленко. А, коли хочете, то й сам Григорій Божок, якби взявся за діло, то на всю область ми б прикладом були! І сільські проблеми вирішує, і місто тягне, і влада до нього за порадою йде, тобто все одно він і так негласний наш лідер.
І це не іронія, це правда! І не треба спихати одне на одного негаразди, не треба шепотітися по закутках й продаватися. Давайте обирати того, хто за нас думатиме насправді, хто має спроможність щось зробити, кого поважають не тільки в районі, - в області, до кого дослухаються навіть у Києві. Саме такі можуть нас розвивати, нас вести, захищати і підтримувати.
З повагою Раїса Кожерова, Тамара Коршун, Василь Воробей, Микола Роговенко, Юрій пушкар.
Був би в громаді
Кирилюк – виграли б усі!
Не дуже простою, як комусь здається, буде ноша керівника новоствореної громади. Скільки реорганізацій треба у селах й у місті провести, скількох людей скоротити, зуміти їм все пояснити, а то й докласти зусиль до нового працевлаштування. Словом, гладко процес точно не пройде і розраховувати, як казав класик, у перефразуванні лише на одні троянди не треба – будуть колючки, буде боляче...
Думаємо, що об’єднати великі й малі села, місто в єдину команду зміг би лідер знаний по всій нашій території, лідер, якого бачили на ділі, бачили, як господарника, першого у всьому. Це наш Олександр Кирилюк. Вибачте, навіть у інтелігентних стосунках в сім’ї, у дітях, у вмінні створювати порядок вдома й на виробництві а, якщо й треба, то й в столицю – до Кабміну, до депутатів добратися!
От якби погодився він звалити на свої сильні плечі цей великий тягар, громада б розвивалася!
Але ж на це, крім нашого бачення, потрібна його власна згода, його самопожертва. Коли так станеться - виграють усі!
З повагою донедавна керівники районних структур
Михайло ЯКОВЕЦЬ, Валентина КОРНІЄЦЬ,
Володимир Жолобецький, Анатолій Ігнатенко,
Людмила Воронова, м.Сновськ,
Валентина й Валентин ВИНОГРАДОВИ, с.Суничне.
Кого обирати? Важко сказати!
Чим ближче 18 грудня, тим ми більше чутимемо всього про майбутніх кандидатів. Минулої неділі на „Коржівському” наслухались, що лізтимуть до годівниць представники і партій, і самовисуванці. І Бог зна хто із сіл, і ті, хто вже керував у минулому. Чого? – питається. Що ви зробите? Хіба що вже остаточно все позачиняється, не доїхати, ні дійти не зможемо, куди треба. І чи знаєте, скільки вже таксі по місту коштує? Скільки треба викласти з гаманця, щоб у село доїхати? Як за 1300 пенсії (а то й менше) і лікуватися, і харчуватися, і бурки на зиму купити? І не пишіть, дорогі кандидати, більше в газеті, що на кладовищі вода відкручується. Чи це щось особливе? Та так і бути було повинно, так є давно у сусідів. Діти ж приїжджають, розказують, дивуються.
Не знаємо, кого обирати! І хочемо комусь повірити, але це важко вже. Великим людям є чим займатися, вони не кинуть великий бізнес і скоріш за все не підуть у нову справу. Залишається коло замкненим?
Н.П. ЧУБЕНОК, В.І. АКУЛЕНКО, Г.В. КИРИЧЕНКО, Р.П.Філон, Р.І.хоменко.
Комментариев нет:
Отправить комментарий