Жанна народилася у березні, але понад усе любить зиму: «Особливо гарна вона в цьому році – сніжна, не морозна. Мій будинок у Великому Щимелі стоїть навпроти лісу. Який же він казково гарний у сніговому вбранні».
Розповідає, що колись постійно обливалася холодною водою у будь-яку пору, але кілька років як припинила.
– Просто не встигаю перед роботою. Але щоденно вранці ходжу по снігу боса - з першого дня, як він впаде, і поки не розтане. Це приносить неабияке задоволення. Не всі поділяють моє захоплення, але мені просто хочеться це робити. Чому? Пояснити не можу, - усміхається моя співрозмовниця.
На Водохрещі, якщо не на роботі, Жанна ходить до Української Православної Церкви Київського патріархату, що збудована у Сновську.
– Спів і аура така в ній, що аж сльози на очах. Жаль, у цьому році не вдалося потрапити на службу. Вже ввечері після роботи, коли місяць на небі зійшов, купалася у воді на озері при в’їзді у Сновськ з боку Гвоздиківки. Відчуття блаженне – словами не передати! Зовсім не холодно, навпаки, аж гаряче, і легкість, ніби ще крок - і злетиш. Цього заряду енергії і бадьорості вистачає мені на цілий рік. Рекомендую всім спробувати!
Лариса МАРТИНЕНКО, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий