Наприкінці минулого року до літературного літопису нашої Сновщини було занесено ще один рядок. Мешканець райцентру Володимир Никифорович Мохнєв став членом Національної спілки письменників України. В урочистій обстановці 15 грудня, саме під час відзначення 40-річчя створення письменницької організації Чернігівщини, йому вручили омріяне посвідчення про приналежність до „літературного цеху”.
Володимир Мохнєв народився 24 серпня 1937 року в селі Хотуничі. Сім’я його була простою, селянською і багатодітною. У 1941 році померла мати, того ж року загинув на фронті батько. Старша 16-річна сестра замінила чотирьом дітям батьків. Володимир Мохнєв закінчив школу, будівельний технікум у Гомелі, Московський інститут інженерів землеустрою (факультет „Забудова і планування сільських населених пунктів”). Дипломну роботу захистив за темою „Забудова і планування Великого Щимеля”. Згодом працював інженером-будівельником Речицького райвиконкому (Білорусія), майстром-будівельником на будівництві Світлогірського хімічного комбінату (у тій же республіці). Пізніше переїхав до Ростовської області (Росія) – на розбудову нового міста під назвою Усть-Донецький. Цей населений пункт знаходився неподалік станиці Вешенської, малої батьківщини М.Шолохова. Саме там наш земляк проникся атмосферою, в якій народився відомий літературний твір „Тихий Дон”. Пізніше В.Н. Мохнєв знайшов роботу в рідному краї – районним архітектором, старшим майстром у ПТУ №7. Служив в армії (у військах ППО). Протягом трудової біографії здобув звання відмінника народної освіти України. Був одружений. На жаль, дружина Ніна Іванівна померла 11 років тому. Є син. (Живе в м.Сочі, Росія, має фах юриста. Онук теж юрист, мешкає в Москві).
В.Н. Мохнєв долучився до літературної творчості ще в юності. З 1967 року відвідував літературну студію на базі районної газети. Його перший етюд „Ранок” побачив світ саме на шпальтах невеличкого друкованого видання. До виходу на пенсію захоплення літературою він вважав радше любительським, ніж професійним. Але з 2008 року В.Н. Мохнєв вирішив написати щось серйозне. І увійшов у літературу відразу епічним романом „Стремнина Тихого Дону”, який складався з двох книг. Щоправда, тираж видання вийшов доволі скромним – лише 200 примірників. (Причина тривіальна: у наш час письменники зазвичай самі повинні дбати про публікацію власних творів і самостійно шукати кошти, щоб оплатити послуги видавництва). За задумом, це стало ніби продовженням твору М.Шолохова „Тихий Дон”. Завершилося написання „Стремнини...” у 2009 році. Потім він уклав збірку своїх перших оповідань (2011 рік). Надалі побачила світ трилогія „Долі людські” (2014 р.). У наш час автор працює над романом, з якого читачі дізнаються, хто така „снігова людина” і який вона родич „людині розумній”. Як відомо, науковці цю людиноподібну істоту називають реліктовим гоміноїдом. У біологічному розумінні – це людина, а в соціальному – тварина. У чорновому варіанті новий роман (з 2-х книг) вже практично готовий. Як його назвати – наш земляк ще не вирішив.
Ще кілька років тому В.Н. Мохнєв вирішив вступити до Національної спілки письменників України. Загалом зробити це дуже непросто. Не кожен бажаючий може увійти до кола офіційно визнаних літераторів нашої держави. Для цього спочатку потрібно після подачі заяви чекати рік іспитового строку. Потім на загальних зборах обласної письменницької організації шляхом таємного голосування отримується рекомендація для вступу до НСПУ. Наступний крок - свої твори та рецензії на них, рекомендації та багато інших „папірців” треба надати до уповноваженого органу Національної спілки письменників України у Києві. Документи В.Н. Мохнєва взяли до розгляду 21 жовтня 2016 р. У приймальній комісії з 16 членів підтримали його кандидатуру 11. Як сказали пізніше, це хороший результат. Багато майбутніх письменників досягли своєї мети лише з другої або й третьої спроби. Навіть голова письменницької організації області свого часу здобув визнання з „другого заходу”.
І ось 15 грудня 2016 р. на урочистих зборах, присвячених 40-річчю обласної письменницької організації, В.Н. Мохнєву вручили членський квиток НСПУ. Таким чином перелік письменників-уродженців нашого району розширився ще на одну людину. Як відомо, в минулому обдаровані мешканці Сновського краю були членами творчих спілок різних республік. А тепер один із них став у новітню епоху визнаним літератором України. Цьогоріч В.Н. Мохнєву має виповнитися 80 років. Він вважає свій вступ до Національної спілки письменників України своєрідним підсумком творчої діяльності і одночасно – стимулом для подальшої роботи. Тож треба вірити, що він порадує своїх читачів новими творами і новими успіхами у літературній царині нашого життя.
Володимир Мохнєв народився 24 серпня 1937 року в селі Хотуничі. Сім’я його була простою, селянською і багатодітною. У 1941 році померла мати, того ж року загинув на фронті батько. Старша 16-річна сестра замінила чотирьом дітям батьків. Володимир Мохнєв закінчив школу, будівельний технікум у Гомелі, Московський інститут інженерів землеустрою (факультет „Забудова і планування сільських населених пунктів”). Дипломну роботу захистив за темою „Забудова і планування Великого Щимеля”. Згодом працював інженером-будівельником Речицького райвиконкому (Білорусія), майстром-будівельником на будівництві Світлогірського хімічного комбінату (у тій же республіці). Пізніше переїхав до Ростовської області (Росія) – на розбудову нового міста під назвою Усть-Донецький. Цей населений пункт знаходився неподалік станиці Вешенської, малої батьківщини М.Шолохова. Саме там наш земляк проникся атмосферою, в якій народився відомий літературний твір „Тихий Дон”. Пізніше В.Н. Мохнєв знайшов роботу в рідному краї – районним архітектором, старшим майстром у ПТУ №7. Служив в армії (у військах ППО). Протягом трудової біографії здобув звання відмінника народної освіти України. Був одружений. На жаль, дружина Ніна Іванівна померла 11 років тому. Є син. (Живе в м.Сочі, Росія, має фах юриста. Онук теж юрист, мешкає в Москві).
В.Н. Мохнєв долучився до літературної творчості ще в юності. З 1967 року відвідував літературну студію на базі районної газети. Його перший етюд „Ранок” побачив світ саме на шпальтах невеличкого друкованого видання. До виходу на пенсію захоплення літературою він вважав радше любительським, ніж професійним. Але з 2008 року В.Н. Мохнєв вирішив написати щось серйозне. І увійшов у літературу відразу епічним романом „Стремнина Тихого Дону”, який складався з двох книг. Щоправда, тираж видання вийшов доволі скромним – лише 200 примірників. (Причина тривіальна: у наш час письменники зазвичай самі повинні дбати про публікацію власних творів і самостійно шукати кошти, щоб оплатити послуги видавництва). За задумом, це стало ніби продовженням твору М.Шолохова „Тихий Дон”. Завершилося написання „Стремнини...” у 2009 році. Потім він уклав збірку своїх перших оповідань (2011 рік). Надалі побачила світ трилогія „Долі людські” (2014 р.). У наш час автор працює над романом, з якого читачі дізнаються, хто така „снігова людина” і який вона родич „людині розумній”. Як відомо, науковці цю людиноподібну істоту називають реліктовим гоміноїдом. У біологічному розумінні – це людина, а в соціальному – тварина. У чорновому варіанті новий роман (з 2-х книг) вже практично готовий. Як його назвати – наш земляк ще не вирішив.
Ще кілька років тому В.Н. Мохнєв вирішив вступити до Національної спілки письменників України. Загалом зробити це дуже непросто. Не кожен бажаючий може увійти до кола офіційно визнаних літераторів нашої держави. Для цього спочатку потрібно після подачі заяви чекати рік іспитового строку. Потім на загальних зборах обласної письменницької організації шляхом таємного голосування отримується рекомендація для вступу до НСПУ. Наступний крок - свої твори та рецензії на них, рекомендації та багато інших „папірців” треба надати до уповноваженого органу Національної спілки письменників України у Києві. Документи В.Н. Мохнєва взяли до розгляду 21 жовтня 2016 р. У приймальній комісії з 16 членів підтримали його кандидатуру 11. Як сказали пізніше, це хороший результат. Багато майбутніх письменників досягли своєї мети лише з другої або й третьої спроби. Навіть голова письменницької організації області свого часу здобув визнання з „другого заходу”.
І ось 15 грудня 2016 р. на урочистих зборах, присвячених 40-річчю обласної письменницької організації, В.Н. Мохнєву вручили членський квиток НСПУ. Таким чином перелік письменників-уродженців нашого району розширився ще на одну людину. Як відомо, в минулому обдаровані мешканці Сновського краю були членами творчих спілок різних республік. А тепер один із них став у новітню епоху визнаним літератором України. Цьогоріч В.Н. Мохнєву має виповнитися 80 років. Він вважає свій вступ до Національної спілки письменників України своєрідним підсумком творчої діяльності і одночасно – стимулом для подальшої роботи. Тож треба вірити, що він порадує своїх читачів новими творами і новими успіхами у літературній царині нашого життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий