На початку січня до нашого району прийшла справжня зима. І принесла вона з собою не лише чудову атмосферу новорічних святкувань, а й рясні снігопади. Особливо щедро сипала „біла крупа” з неба 8 і 9 числа, відразу після Різдва Христового. Ситуацію ускладнив сильний вітер, під дією якого на дорогах утворилися серйозні замети. Ось так і вийшло для багатьох мешканців району: тільки-но завершилося колядування, як треба вже брати до рук лопату...
Минулими вихідними будь-яка людина в селі, визираючи через вікно своєї домівки на вулицю, могла поставити собі приблизно таке запитання: і коли чиститимуть дорогу від снігу? Бо якщо в місті ця справа налагоджена більш-менш нормально, то у сільській місцевості ситуація виглядає дещо інакше. Воно і справді: для мешканців віддалених населених пунктів питання транспортного сполучення – це не просто поїздки, а ще й завезення продуктів, можливість дістатися в лікарню, банк або на автобус, що йде до обласного центру. Тобто придатні для користування автошляхи – річ життєвонеобхідна. Саме тому „Промінь” попрохав розповісти про ситуацію в районі керівника місцевої дільниці райавтодору В.Г. Литвиненка. (Його призначили на цю посаду весною минулого року). Отже, очолюваний ним колектив (а це близько двадцяти робітників) почав працювати в режимі холодної пори року ще з 22 жовтня. І якщо великих снігопадів здебільшого не було, то ожеледь стала доволі звичним явищем. Тому доводилося займатися посипкою доріг. За понад два місці вже використано майже п’ятсот тонн піщано-соляної суміші. За словами В.Г. Литвиненка, підприємство має в наявності два великі трактори Т-150 з необхідним навісним обладнанням, один трактор ЮМЗ, два автомобілі ЗІЛ з відвалами і механізмами розкидання піщано-соляної суміші, пару грейдерів. Техніка ця старенька. Скажімо, грейдери – 1979 і 1986 років випуску.
Після Нового року сніг покликав шляховиків до роботи увечері 4 січня. Після 21-ої години грейдер і трактор ЮМЗ вирушили на розчистку дороги від знака на межі Сновського і Менського районів до Сновська і далі – в напрямку на Корюківку. Але найбільші складнощі почалися 8 січня. Вже о 4-ій ранку трактор Т-150 відправили на напрямок Березного (до межі між районами), а потім – у напрямку Корюківки. (Водій цієї техніки повернувся „на базу” майже о 12-ій годині дня). Наступний день – 9 січня – видався ще складнішим. О 5-ій ранку обидва Т-150 розпочали звільняти дороги району від снігу: один працював на березнинському, новомлинівському, чепелівському напрямках, другий – на єлінсько-безуглівському, софіївсько-гутенському і проїхав за кільцем „Заріччя – Смяч – Стара Рудня – Петрівка – Хотуничі – Сновськ”. Грейдер виконував завдання на дорогах до Корюківки та Городні, їм на підсилення виділили ЗІЛи з відвалами. Загалом тоді техніка пройшла 464 кілометри, водії відпрацювали по 12 годин. (Принагідно треба висловити подяку П.С. Децику, О.В. Вороб’ю, Є.М. Зінченку, М.О. П’ятковському). Якщо оцінювати ситуацію по району, то традиційно виникає найбільше проблем на ділянці дороги між Рогізками та Березним. У полі там працівники дорожної служби встановили щити, щоб запобігти утворенню снігових заметів, але такий метод допомагає мало.
Тож наразі не вдалося уникнути таких неприємних явищ, як загрузання деяких машин у снігу. Хто потрапив у подібну оказію – тим допомогли колеги-шофери або шляховики. Також схожа ситуація подекуди виникла між Сновським та Чепельовим і на дорозі до Городні. Техніка райавтодору відпрацювала на межі можливостей, як наслідок – один грейдер станом на 11 січня перебуває на техобслуговуванні, але вже невдовзі має „повернутися в стрій”. Добре, що цьогоріч немає перебоїв з пальним, навіть існує невеличкий запас паливно-мастильних матеріалів. Окремої згадки заслуговує низківський напрямок. Як розповів В.Г. Литвиненко, там на допомогу сільським громадам 9 січня прийшло сільгосппідприємство родини Скоробогатьків. Саме їхній трактор зробив перший „прохід” на дорозі до міста. (За що – велике спасибі). І вже 10 січня в низківському напрямку вирушив трактор райавтодору, діставшись, серед іншого, і до Лютівки. З огляду на вищенаведене, у чималої кількості наших земляків міцніє переконання: хай сніг і прикрашає землю, але краще, щоб він трохи рідше сипав із неба.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Минулими вихідними будь-яка людина в селі, визираючи через вікно своєї домівки на вулицю, могла поставити собі приблизно таке запитання: і коли чиститимуть дорогу від снігу? Бо якщо в місті ця справа налагоджена більш-менш нормально, то у сільській місцевості ситуація виглядає дещо інакше. Воно і справді: для мешканців віддалених населених пунктів питання транспортного сполучення – це не просто поїздки, а ще й завезення продуктів, можливість дістатися в лікарню, банк або на автобус, що йде до обласного центру. Тобто придатні для користування автошляхи – річ життєвонеобхідна. Саме тому „Промінь” попрохав розповісти про ситуацію в районі керівника місцевої дільниці райавтодору В.Г. Литвиненка. (Його призначили на цю посаду весною минулого року). Отже, очолюваний ним колектив (а це близько двадцяти робітників) почав працювати в режимі холодної пори року ще з 22 жовтня. І якщо великих снігопадів здебільшого не було, то ожеледь стала доволі звичним явищем. Тому доводилося займатися посипкою доріг. За понад два місці вже використано майже п’ятсот тонн піщано-соляної суміші. За словами В.Г. Литвиненка, підприємство має в наявності два великі трактори Т-150 з необхідним навісним обладнанням, один трактор ЮМЗ, два автомобілі ЗІЛ з відвалами і механізмами розкидання піщано-соляної суміші, пару грейдерів. Техніка ця старенька. Скажімо, грейдери – 1979 і 1986 років випуску.
Після Нового року сніг покликав шляховиків до роботи увечері 4 січня. Після 21-ої години грейдер і трактор ЮМЗ вирушили на розчистку дороги від знака на межі Сновського і Менського районів до Сновська і далі – в напрямку на Корюківку. Але найбільші складнощі почалися 8 січня. Вже о 4-ій ранку трактор Т-150 відправили на напрямок Березного (до межі між районами), а потім – у напрямку Корюківки. (Водій цієї техніки повернувся „на базу” майже о 12-ій годині дня). Наступний день – 9 січня – видався ще складнішим. О 5-ій ранку обидва Т-150 розпочали звільняти дороги району від снігу: один працював на березнинському, новомлинівському, чепелівському напрямках, другий – на єлінсько-безуглівському, софіївсько-гутенському і проїхав за кільцем „Заріччя – Смяч – Стара Рудня – Петрівка – Хотуничі – Сновськ”. Грейдер виконував завдання на дорогах до Корюківки та Городні, їм на підсилення виділили ЗІЛи з відвалами. Загалом тоді техніка пройшла 464 кілометри, водії відпрацювали по 12 годин. (Принагідно треба висловити подяку П.С. Децику, О.В. Вороб’ю, Є.М. Зінченку, М.О. П’ятковському). Якщо оцінювати ситуацію по району, то традиційно виникає найбільше проблем на ділянці дороги між Рогізками та Березним. У полі там працівники дорожної служби встановили щити, щоб запобігти утворенню снігових заметів, але такий метод допомагає мало.
Тож наразі не вдалося уникнути таких неприємних явищ, як загрузання деяких машин у снігу. Хто потрапив у подібну оказію – тим допомогли колеги-шофери або шляховики. Також схожа ситуація подекуди виникла між Сновським та Чепельовим і на дорозі до Городні. Техніка райавтодору відпрацювала на межі можливостей, як наслідок – один грейдер станом на 11 січня перебуває на техобслуговуванні, але вже невдовзі має „повернутися в стрій”. Добре, що цьогоріч немає перебоїв з пальним, навіть існує невеличкий запас паливно-мастильних матеріалів. Окремої згадки заслуговує низківський напрямок. Як розповів В.Г. Литвиненко, там на допомогу сільським громадам 9 січня прийшло сільгосппідприємство родини Скоробогатьків. Саме їхній трактор зробив перший „прохід” на дорозі до міста. (За що – велике спасибі). І вже 10 січня в низківському напрямку вирушив трактор райавтодору, діставшись, серед іншого, і до Лютівки. З огляду на вищенаведене, у чималої кількості наших земляків міцніє переконання: хай сніг і прикрашає землю, але краще, щоб він трохи рідше сипав із неба.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий