Доброго дня, шановна редакціє газети „Промінь”.
Я, мешканець села Хрестопівщина, звертаюся до вас за допомогою. Вже давно ми з дружиною утримуємо фермерське господарство. Живемо ніби на околиці цивілізованого світу, можна навіть сказати – у глушині.
Я дуже хворий – у мене тяжка форма діабету. Однак не вважаю це вироком для себе. Веду здоровий спосіб життя: взимку ходжу на лижах, з весни до осені користуюся велосипедом. Сам обробляю землю. Я і тракторист, і комбайнер. Мені допомагає дружина, підтримує, хоча також хвора – у неї онкологія. Останнім часом хтось шкодить нам і намагається зжити з нашої землі. Понад півтора року тому (3 травня 2015-го) наше обійстя обікрали. Вивезли все зерно і прихопили з собою електрогенератор на 2,8 кВТ. Я звернувся до районного відділення поліції. Результат – нульовий. Злочинців не знайшли, майно мені не повернули. І ось цьогоріч, 4 грудня, злодії знову навідалися на мій двір. Їхньою здобиччю став автомобільний причіп.
Тепер я хочу зрозуміти, чи правильним є вислів „Мій дім – моя фортеця”? Що мені робити далі? Також часто мені доводиться міркувати: яким же треба бути чудовиськом, щоб красти у людини, котра попри свої хвороби працює на землі, нікому не робить зла і любить свою професію? Кому заважає фермер? Також виникає запитання: „Кому вигідно потурати злочинцям? Чому їх не ловлять?” Люди! Не будьте байдужими до чужої біди! Може, хтось щось бачив або чув про крадіжку причепа? Тому дуже прошу – повідомте хоч якусь інформацію за телефоном 2-12-04. Можливо, це допоможе мені хоч якось. І хай береже вас Господь Бог.
В.ДОЛГОШЕЙ, фермер
Я, мешканець села Хрестопівщина, звертаюся до вас за допомогою. Вже давно ми з дружиною утримуємо фермерське господарство. Живемо ніби на околиці цивілізованого світу, можна навіть сказати – у глушині.
Я дуже хворий – у мене тяжка форма діабету. Однак не вважаю це вироком для себе. Веду здоровий спосіб життя: взимку ходжу на лижах, з весни до осені користуюся велосипедом. Сам обробляю землю. Я і тракторист, і комбайнер. Мені допомагає дружина, підтримує, хоча також хвора – у неї онкологія. Останнім часом хтось шкодить нам і намагається зжити з нашої землі. Понад півтора року тому (3 травня 2015-го) наше обійстя обікрали. Вивезли все зерно і прихопили з собою електрогенератор на 2,8 кВТ. Я звернувся до районного відділення поліції. Результат – нульовий. Злочинців не знайшли, майно мені не повернули. І ось цьогоріч, 4 грудня, злодії знову навідалися на мій двір. Їхньою здобиччю став автомобільний причіп.
Тепер я хочу зрозуміти, чи правильним є вислів „Мій дім – моя фортеця”? Що мені робити далі? Також часто мені доводиться міркувати: яким же треба бути чудовиськом, щоб красти у людини, котра попри свої хвороби працює на землі, нікому не робить зла і любить свою професію? Кому заважає фермер? Також виникає запитання: „Кому вигідно потурати злочинцям? Чому їх не ловлять?” Люди! Не будьте байдужими до чужої біди! Може, хтось щось бачив або чув про крадіжку причепа? Тому дуже прошу – повідомте хоч якусь інформацію за телефоном 2-12-04. Можливо, це допоможе мені хоч якось. І хай береже вас Господь Бог.
В.ДОЛГОШЕЙ, фермер
Комментариев нет:
Отправить комментарий