Не дай, Боже, хворіти, а особливо, коли живеш у віддаленому селі, за десятки кілометрів від цивілізації. Хоча б у такому, як малесенька Софіївка, проїжджаючи яку вранці 23 січня, лише одну живу людину зустріли.
І то добре, бо могли б і не зустріти. Всі сидять по хатах, замкнені. Виходять на вулицю лише за хлібом, а у двір – щоб худобу попорати.
А до Раїси Литвин у цей день цілий гурт людей потрапив: і ми (з „Променя”), і фельдшер з Іванівки Настя Циганок, і завідуючий медамбулаторією села Тихоновичі Юрій Будлянський. Медики поміряли їй тиск, послухали, збили високу температуру й надали ліки, які нещодавно (за сприяння голови облради І.С. Вдовенка) отримали медзаклади сільради. Бензин для автівки, якою з сусіднього села їхав Ю.М. Будлянський, виділив тамтешній голова СВК Анатолій Ігнатенко. Добрий він господарник, за всіх дбає.
Раділа великій увазі Раїса Пилипівна, дякувала і Юрію Михайловичу (його високі лікарські здібності народ вважає просто унікальними), і Анастасії Леонідівні, яку порівнюють із теплим сонечком. Бо ж намагається усіх, хто її кличе, рятувати, заспокоювати, жаліти.
Споглядала це – і якісь „подвійні” враження душу огортали. З одного боку – добре, що все так добре з хворою пацієнткою вийшло, а з іншого... Мурашки по тілу побігли, як уявила всі етапи очікування оперативного приїзду професіонала, пошуки транспорту, пального, ліків. До речі, Настя, маленьке сонечко софіївчан, добирається до них стареньким велосипедом – і в дощ, і в сніг, і льодовою ковдрою...
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
І то добре, бо могли б і не зустріти. Всі сидять по хатах, замкнені. Виходять на вулицю лише за хлібом, а у двір – щоб худобу попорати.
А до Раїси Литвин у цей день цілий гурт людей потрапив: і ми (з „Променя”), і фельдшер з Іванівки Настя Циганок, і завідуючий медамбулаторією села Тихоновичі Юрій Будлянський. Медики поміряли їй тиск, послухали, збили високу температуру й надали ліки, які нещодавно (за сприяння голови облради І.С. Вдовенка) отримали медзаклади сільради. Бензин для автівки, якою з сусіднього села їхав Ю.М. Будлянський, виділив тамтешній голова СВК Анатолій Ігнатенко. Добрий він господарник, за всіх дбає.
Раділа великій увазі Раїса Пилипівна, дякувала і Юрію Михайловичу (його високі лікарські здібності народ вважає просто унікальними), і Анастасії Леонідівні, яку порівнюють із теплим сонечком. Бо ж намагається усіх, хто її кличе, рятувати, заспокоювати, жаліти.
Споглядала це – і якісь „подвійні” враження душу огортали. З одного боку – добре, що все так добре з хворою пацієнткою вийшло, а з іншого... Мурашки по тілу побігли, як уявила всі етапи очікування оперативного приїзду професіонала, пошуки транспорту, пального, ліків. До речі, Настя, маленьке сонечко софіївчан, добирається до них стареньким велосипедом – і в дощ, і в сніг, і льодовою ковдрою...
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий