У грудні наші земляки отримали нагоду побачити доволі рідкісне – як для зимової пори року – явище: на річці Турчанка, біля мосту, практично в межах Тур’ї плавала родина лебедів.
Двоє були дорослими, вбрані у біле пір’я, а решта - сіруватий молодняк. Що привело птахів сюди, чому вони досі не відлетіли до вирію? Подібні запитання цікавили багатьох людей. Адже дійсно - грудень, мороз. Турчанка – водойма невеличка і помітно вкрилася кригою вздовж берегів, а незамерзлої води лишилося мало. Де більш-менш швидка течія – там лебеді й плавали та годувалися. Проте місця було мало: пару метрів завширшки і метрів із шістдесят – завдовжки.
У деяких людей з’являвся здогад – може, хтось із них захворів чи поранений? Інші ж ймовірно чекають на одужання родича... Разом з цим виникло занепокоєння щодо долі цих пернатих велетнів. Раптом ударить сильний мороз і вся річка замерзне? Лебеді ж загинуть! У декого навіть з’явилася ідея взятися за порятунок птахів і перевезти їх до Менського зоопарку. Двоє місцевих підприємців погодилися допомогти з транспортуванням до сусіднього райцентру. Співробітники служби надзвичайних ситуацій взялися за розгляд можливих варіантів порятунку лебединої сім’ї. А тим часом дехто з мешканців Тур’ї вирішив її підгодувати. Кидали хліб – на нього птахи не звертали уваги. Натомість насипане біля берега зерно вночі трохи їли. Загалом було помітно, що вони харчуються в звичайний для себе спосіб – пірнають і щось шукають на дні. Так минуло кілька діб. І ось посеред позаминулого тижня лебеді дружно піднялися в повітря і взяли курс на південь. Сталося це близько 16-ої години. Схоже, їм просто було треба перепочити. Саме тому вони й обрали Турчанку... Нагадаємо – у попередні кілька років лебеді зупинялися під час перельоту під Сновськом, неподалік залізничного мосту через Снов.
До речі
Вже чимало людей помітило, що в тваринному світі час від часу кояться дивні речі. Ось нещодавно на двір до одного мешканця Гвоздиківки залетіла качка. Чи то поранена, чи хвора, але, схоже, до вирію цієї зими вона вже не полетить. Прибилася ближче до курника, їсть зерно. (Щоправда, курям таке сусідство не до вподоби, вони намагаються «скубти» непрохану гостю). Інколи дозволяє собі розправити крила і пролетіти довкола сотню-другу метрів. Є припущення: птаха передчуває більш-менш теплу погоду, тому й не поспішає на південь. Клімат уже не той, що був колись.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора та Романа Железняка
Двоє були дорослими, вбрані у біле пір’я, а решта - сіруватий молодняк. Що привело птахів сюди, чому вони досі не відлетіли до вирію? Подібні запитання цікавили багатьох людей. Адже дійсно - грудень, мороз. Турчанка – водойма невеличка і помітно вкрилася кригою вздовж берегів, а незамерзлої води лишилося мало. Де більш-менш швидка течія – там лебеді й плавали та годувалися. Проте місця було мало: пару метрів завширшки і метрів із шістдесят – завдовжки.
У деяких людей з’являвся здогад – може, хтось із них захворів чи поранений? Інші ж ймовірно чекають на одужання родича... Разом з цим виникло занепокоєння щодо долі цих пернатих велетнів. Раптом ударить сильний мороз і вся річка замерзне? Лебеді ж загинуть! У декого навіть з’явилася ідея взятися за порятунок птахів і перевезти їх до Менського зоопарку. Двоє місцевих підприємців погодилися допомогти з транспортуванням до сусіднього райцентру. Співробітники служби надзвичайних ситуацій взялися за розгляд можливих варіантів порятунку лебединої сім’ї. А тим часом дехто з мешканців Тур’ї вирішив її підгодувати. Кидали хліб – на нього птахи не звертали уваги. Натомість насипане біля берега зерно вночі трохи їли. Загалом було помітно, що вони харчуються в звичайний для себе спосіб – пірнають і щось шукають на дні. Так минуло кілька діб. І ось посеред позаминулого тижня лебеді дружно піднялися в повітря і взяли курс на південь. Сталося це близько 16-ої години. Схоже, їм просто було треба перепочити. Саме тому вони й обрали Турчанку... Нагадаємо – у попередні кілька років лебеді зупинялися під час перельоту під Сновськом, неподалік залізничного мосту через Снов.
До речі
Вже чимало людей помітило, що в тваринному світі час від часу кояться дивні речі. Ось нещодавно на двір до одного мешканця Гвоздиківки залетіла качка. Чи то поранена, чи хвора, але, схоже, до вирію цієї зими вона вже не полетить. Прибилася ближче до курника, їсть зерно. (Щоправда, курям таке сусідство не до вподоби, вони намагаються «скубти» непрохану гостю). Інколи дозволяє собі розправити крила і пролетіти довкола сотню-другу метрів. Є припущення: птаха передчуває більш-менш теплу погоду, тому й не поспішає на південь. Клімат уже не той, що був колись.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора та Романа Железняка
Комментариев нет:
Отправить комментарий