Квіти – це краса, любов, ніжність, натхнення. Мабуть, нема людей, які б не захоплювались ними, не п’яніли від палкого аромату. Хтось може годинами милуватись розквітлим кущем
троянд, а хтось – ромашковим полем. Інших приваблюють волошки у житі, або конвалії у лісі.
Зачаровані красою квітів подружжя Любові Григорівни та Володимира Андрійовича Удод. Помешкання цих щиросердних і добрих людей потопає в зелені й сонці. Переступивши поріг їхнього двору, перехоплює подих від краси, що оточує тебе. Одразу забуваються всі проблеми, негаразди, ти потрапляєш ніби в інший світ.
З ранньої весни, з першим таненням снігу і до глибокої осені оселя потопає у різнобарв’ї. Любов Григорівна розповідає: «Найпершими розквітають проліски, за ними – білосніжні фіалки, що цвіли близько трьох місяців. Далі черга конвалій, нарцисів, тюльпанів». Яких тільки квітів не знайдеш на подвір’ї господині! Тут незліченна кількість різних троянд та лілей, ірисів, дельфініумів, хризантем, жоржин. На запитання, скільки ж усього різновидів квітів є, жінка трішки знітилась. «Намагалась колись порахувати, виявилося близько сотні. Цього року погода не дуже сприятлива для рослин. На початку червня багато квітів померзло, та й шкідників побільшало, зустрічала і саранчу і навіть «волохате сонечко», якого раніше у нас не було».
Пані Любов захоплюється квітами все життя, а з виходом на пенсію часу побільшало та й натхнення не зникло, тож активно почала займатися фітодизайном свого двору. І витрачає на це весь свій вільний час.
- Яку пораду Ви б дали початківцям?
- Все дуже просто. Треба любити кожну квіточку, кожен листочок і вони віддячать своєю красою. Саджати з любов’ю, поливати з любов’ю, адже квіти – як люди. Вони все відчувають.
- Чи є найулюбленіші?
- Всі люблю однаково, але найбільше до вподоби жовта троянда. До речі, свої квіти в букет ніколи не зриваю. Жалію їх дуже. А от для родичів та знайомих із задоволенням формую гарні букети.
- Не хотілося перетворити своє хобі в бізнес, ніколи не продавали?
- Одного разу знайома вмовила, хоча я сама про це й не думала. Коли зрізала квіти для букетів, аж плакати хотілося, так їх було жаль. Після того вирішила, що бізнес – не моє.
Розповідаючи все це, Любов Григорівна не відводила погляду від свого квіткового царства. Та й мені не хотілося залишати це дивовижно світле подвір’я. Ця жінка – приклад того, як зробити наш світ прекраснішим.
Тетяна ЛИТВИН
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий