... Того вечора їх було 28 – хлопців та дівчат, які закінчили міську школу №1. Вони вийшли на сцену Сновського будинку культури – і всі, хто їх побачив, в єдиному і нестримному пориві зааплодували. Адже вигляд радісних та святково вбраних випускників завжди викликає дуже сильні емоції.
Минулої суботи трохи дощило, а сутінковий вітерець час від часу розносив навколо аромат квітучих лип. У центрі Сновська панувала легка і піднесена атмосфера. А зал будинку культури став епіцентром поєднання щирих почуттів, буйних веселощів і сліз замилування. Розпочався випускний вечір школи №1...
З самого початку ведучі попередили, що на присутніх чекає не звичайний церемоніально-розважальний захід. Це буде політ на літаку, який відірвався від землі 11 років тому, промайнув крізь шкільні будні та свята і тепер збирається вирушити далі – в осяяну далечінь молодого життя. Стильні стюардеси порадили публіці пристібнути паски безпеки і насолоджуватися польотом...
Переповісти, що відбулося на цьому випускному, відверто складно. Правильно кажуть - краще раз побачити самому, ніж десять разів прочитати в газеті. Бо дійсно, неможливо підібрати слова, щоб передати невимовне відчуття прощання з добре відомим минулим і знайомства з незвіданим, але таким очікуваним майбутнім. Стосовно ж сценарію вечора, то він цілком заслужено отримав безліч позитивних відгуків. Жарти, пародії на друзів та педагогів, зізнання в глибокій пошані до наставників і незмінній вірності Україні, поєднання смішного і серйозного, тобто всього того, з чого і складається наше життя – ось що розповіли про себе випускники. Вони гідно пройшли через церемонію вручення атестатів.
А Ірину Дейнеко та Владиславу Биховець додатково привітали за здобуті срібні медалі.
Найбільше торкнулися сердець учорашніх школярів напутні слова, сказані класним керівником – І.М. Павленко. «Я вірю в вас, - промовила вона. – І вірю в те, що ви станете хорошими людьми і все у вас буде добре».
Присутні на святі з неймовірним задоволенням переглянули фото і відеоматеріали, які ніби повернули їх у минуле. Щасливе дитинство, безтурботна юність, заклопотаність батьків і непроста праця вчителів – ці картини промайнули перед очима і спонукали до висновку: діти вже повиростали. І починається новий етап. Кожен тепер йтиме до власної мети. Хоча спогади про рідний дім і школу вони обов’язково візьмуть із собою, вирушаючи дорогою дорослого життя. Це буде для них і натхненням, і оберегом, і розрадою. Бо мати вірних друзів, тих, хто тобі щиро усміхнеться і простягне руку допомоги – це неоціненний скарб у теперішній час.
«Ми запам’ятаємо назавжди – свою школу, своїх вчителів, своє місто, - зізналися випускники. – А ще – ми неймовірно любимо своїх батьків». І як доказ продемонстрували запис своїх телефонних дзвінків татові або мамі зі словами: «Просто я тебе люблю!» і відповідями батьків.
Прощальний вальс випускників, бадьора пісня – наостанок. І щедрий каскад з повітряних кульок, що посипався на хлопців та дівчат – таким був фінал цього випускного вечора. Колишні одинадцятикласники зустріли потім перший світанок нового життя. Вони – вільні, сильні, енергійні. Здатні здобувати перемоги і долати будь-які труднощі. Вони – справжня надія України на краще майбутнє. І добре відомо: вони дуже хочуть досягти чогось саме власними силами, зробити так, щоб батьки і земляки пишалися ними. Тож хай їм щастить!
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Минулої суботи трохи дощило, а сутінковий вітерець час від часу розносив навколо аромат квітучих лип. У центрі Сновська панувала легка і піднесена атмосфера. А зал будинку культури став епіцентром поєднання щирих почуттів, буйних веселощів і сліз замилування. Розпочався випускний вечір школи №1...
Переповісти, що відбулося на цьому випускному, відверто складно. Правильно кажуть - краще раз побачити самому, ніж десять разів прочитати в газеті. Бо дійсно, неможливо підібрати слова, щоб передати невимовне відчуття прощання з добре відомим минулим і знайомства з незвіданим, але таким очікуваним майбутнім. Стосовно ж сценарію вечора, то він цілком заслужено отримав безліч позитивних відгуків. Жарти, пародії на друзів та педагогів, зізнання в глибокій пошані до наставників і незмінній вірності Україні, поєднання смішного і серйозного, тобто всього того, з чого і складається наше життя – ось що розповіли про себе випускники. Вони гідно пройшли через церемонію вручення атестатів.
А Ірину Дейнеко та Владиславу Биховець додатково привітали за здобуті срібні медалі.
Найбільше торкнулися сердець учорашніх школярів напутні слова, сказані класним керівником – І.М. Павленко. «Я вірю в вас, - промовила вона. – І вірю в те, що ви станете хорошими людьми і все у вас буде добре».
Присутні на святі з неймовірним задоволенням переглянули фото і відеоматеріали, які ніби повернули їх у минуле. Щасливе дитинство, безтурботна юність, заклопотаність батьків і непроста праця вчителів – ці картини промайнули перед очима і спонукали до висновку: діти вже повиростали. І починається новий етап. Кожен тепер йтиме до власної мети. Хоча спогади про рідний дім і школу вони обов’язково візьмуть із собою, вирушаючи дорогою дорослого життя. Це буде для них і натхненням, і оберегом, і розрадою. Бо мати вірних друзів, тих, хто тобі щиро усміхнеться і простягне руку допомоги – це неоціненний скарб у теперішній час.
«Ми запам’ятаємо назавжди – свою школу, своїх вчителів, своє місто, - зізналися випускники. – А ще – ми неймовірно любимо своїх батьків». І як доказ продемонстрували запис своїх телефонних дзвінків татові або мамі зі словами: «Просто я тебе люблю!» і відповідями батьків.
Прощальний вальс випускників, бадьора пісня – наостанок. І щедрий каскад з повітряних кульок, що посипався на хлопців та дівчат – таким був фінал цього випускного вечора. Колишні одинадцятикласники зустріли потім перший світанок нового життя. Вони – вільні, сильні, енергійні. Здатні здобувати перемоги і долати будь-які труднощі. Вони – справжня надія України на краще майбутнє. І добре відомо: вони дуже хочуть досягти чогось саме власними силами, зробити так, щоб батьки і земляки пишалися ними. Тож хай їм щастить!
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий