четверг, 19 июля 2018 г.

Ні – закриттю поштових відділень! Сьогодні пошта – це загальне обурення людей!

Слід відзначити: те, що наразі коїться з поштою, нікого взагалі не влаштовує. Навіть її (перевірених роками!) пропагандистів – листонош, операторів, усіх, хто за копійки терпляче ніс свою ношу, допомагаючи людям. Я і про пенсії, продукти, інші товари першої необхідності,  звісно ж, про періодику – від республіканської до нашої, місцевої. Про те, що раніше блискуче робилося, а тепер – застигло!

Президент України Петро Порошенко заявив про категоричну  неприпустимість закриття поштових відділень. У відповідь керівник «Укрпошти» подав  у відставку. Отже, своїх помилок він не визнав. Але народ  не здається і активно виступає за покладення краю цьому  дивному експерименту.
І наші журналісти у старанні дійти до серцевини обговорювальної проблеми, не мовчать, розкриваючи невідомі нюанси ситуації, відчиняючи кулуарні двері владних структур. Ми почули вас, дорогі жителі Чепельова, Нових Млинів, Рогізок, Гірська і Жоведі, ми порушили дане питання і перед депутатами різних рівнів, і перед обласною  владою, навіть у Фейсбуці.
Словесні переконання у тому, що сільські відділення мають функціонувати і весь поштовий механізм крутитися, спробуємо озвучити  ще й за допомогою інших осіб.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Анатолій Бондаренко, в.о. старости Тихонович:
- Наші жителі проблемою обурені і вони вважають зроблене злочином. Навіть проти держави, аби збурити  весь народ. Нам дуже потрібна пошта у селі, а не якась автівка, біля якої з валідолом стоятимуть влітку і взимку старенькі й немічні. Є ж такі, що навіть при бажанні, просто не дійдуть до певного пункту призначення.
Олена Згонник, в.о. старости Н.Млинів, Л. Слободи:
- Серед жителів наших маленьких сіл – більшість пенсіонери. Вони й  «Промінь» передплачують, але навіщо їм він, коли газета запізнюється на тиждень. Хочеться ж читати новини свіжими, і вітання, і оголошення. Я проти таких реформ, що людям життя ускладнюють. Все і так складне. А попереду – зима!
Валентина Гончаренко, 
завідуюча відділенням зв’язку,  с.Жовідь:
- Обуренню наших мешканців нема меж! Єдиний день, коли у село заїжджатиме поштовий автомобіль, обласним керівництвом визначено четвер. При цьому нас, місцевих листонош, звільняють, а обслуговуватимуть - чужі. До кожного в оселю ми заносили газети, листи, пенсію, товари, приймали оплату за телефони і електроенергію, виписували періодичні видання. А тепер? Чи кожен зможе у спеку, дощ чи мороз дійти до того автомобіля і вистояти в черзі? І яка оперативність? Редакція газети «Промінь» вже здала черговий номер газети, а ми ще тільки в четвер отримали газету за минулу п’ятницю. Читачам із запізненням майже в тиждень вона не потрібна  - застаріла програма телепередач, оголошення, новини… Інтернету і нормального мобільного звязку в селі нема. Для кого цю реформи роблять? Про людей не думають точно.

Комментариев нет:

Отправить комментарий