Ось і настала середина літа – із стиглими золотими хлібами, щедрим сонцем, густою зеленню трав, квітковим різнобарв’ям. А в СТОВ «Щорссільгоспсервіс» у цю пору, а саме в день Петра і Павла, почали збір озимої пшениці. Площі культури знаходяться не лише на сновській землі, а й на сусідній з нею – менській. Трудівники господарства на жнивах – із добрими думками і ніжним серцем, щоб таким же щедрим і духмяним був потім спечений із зібраної пшениці хліб, щоб приносив кожній людині здоров’я й силу.
Але до моменту, коли він спечеться зі свіжого зерна, ще не день і не два. Збір врожаю триває й продовжиться наступних тижнів. Сприяла б погода, не лили б на покоси густі дощі! Про це наразі думки у старанних водіїв КамАЗів Миколи Кабацького й Сергія Грищенка (на знімку), котрі у полі, як справжні майстри-віртуози! Встигають десятки разів під’їжджати до комбайнів, щоб забрати і доставити збіжжя на елеватор.
У СТОВ «Щорссільгоспсервіс» всі чудово розуміють, що збирання врожаю – найбільш напружений технологічний процес сільськогосподарського виробництва, що вимагає оптимальних агротехнічних строків збирання, максимального використання технічних можливостей всього комплексу машин і, головне, людей.
Тому задіяли для роботи аж 6 комбайнових екіпажів у складі Олександра Довбиша, Юрія Вороб’я, Миколи Пономарчука, Сергія Марухленка, Андрія Моцара, Василя М’ятенка, Сергія Анікеєнка, Миколи Клименка, котрі на чотирьох CLAAS, двох New Holland і «Полісся» трудяться так, що аж гай шумить, вправно і завзято, забезпечуючи усю комплектність прибирального процесу. Просто поле – це їхнє життя, а вдача полягає у нехитрій думці, аби вчасно зібрати і виплекати майбутній хліб, колосок до колоска, зерня до зерняти. Недарма люди кажуть: «Буде хліб – буде й пісня!»
Зібрану пшеницю з поля доставляють на кучинівський зернотік, де у дві зміни (денну і нічну) під пильним наглядом Світлани Апецько трудяться і місцеві жителі, і мешканці сусідніх Рогізок. Їх близько двох десятків, близьких до цьогорічного урожаю, до землі, зібраного збіжжя, ні з чим незрівнянного запаху стиглої пшениці. Їх, котрі перейняті єдиним трудовим ритмом, єдиним настроєм – щоб вирощений хліб не пропав, не зіпсувався. Власне, подібними думками зайняті і два водії – Роман Кривенко й Микола Голуб, зустрівшись на току із якими, переконалася: хлопці такі, як треба, і, як кажуть, у темі, до поставлених завдань ставляться з розумом і душею.
Роблячи різну роботу, разом з тими, хто на полі, вся ця їхня спільна різність об’єднується в одну трудову справу, що приносить радість і є вагомою частиною всього життя.
І саме оце колективне дійство і є жнивами, які є дійсно неймовірно важливими і красивими. Цю красу підтвердили й оптимістичні, енергійні представники сільгоспсервісців – в.о. директора Іван Коваль, головний агроном Тетяна Щербина й надзвичайно важливий наставник всього аграрного процесу Григорій Божок. І він, і вся його команда - справжня «житниця» нашого регіону. Так тримайте і надалі!
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий