13 червня минув 31 рік, відколи Анатолій Ігнатенко став головою колгоспу. І хоч відтоді велике тихоновицьке господарство поміняло і назву, і абревіатуру, Анатолій Петрович незмінно залишає за собою і авторитет, і майстерність. Як безальтернативний лідер і керівник, людина, котра серцем приросла до рідного села, своїх земляків.
І ось – новина: Ігнатенко заявив про наміри піти на відпочинок і нарешті зайнятись домогосподарством, сім’єю, і головне – мамою, котра тепер нездужає і потребує синівського тепла…
- Уявити без нього СВК «Райдуга», де наразі збережене потужне поголів’я ВРХ (близько 560 голів), обробляється близько двох тисяч гектарів землі (посіяно озимину, соняшник, просо, гречку, кукурудзу, виділені сінокоси і пасовища) і діє оновлений машинно-тракторний парк, мені, чесно кажучи, важко. Бо ж і зранку і пізнього вечора цього керівника можна побачити серед тваринників і механізаторів, на зернотоку і посеред свіжозораної ріллі, там, де його трудівники, де треба бути й де без нього – ні туди, ні сюди… Добре розбирається у фінансовій стороні медалі, рахуючи кожну копієчку, кожну витрачену і здобуту гривню. Знає, де і в кого придбати запчастини, добрива, паливно-мастильні матеріали, насіння для посівної, знає, у які владні кабінети постукати (треба – і до Києва дістається!), аби владнати ту чи іншу проблему.
І ось такий намір, такі реформаторські дії… Звісно, коментар хотілося б почути з перших вуст, та поки не вийшло. Відклав «на потім», мотивуючи діловими перемовинами, відпусткою…
Тим часом тихоновичани поміж собою подейкують про молодого новачка, який вже починає здійснювати певні команди, певну «політику». Чутки гуляють і про ймовірність збуту частини корівок.
Може, воно й добре, адже молодим у нас всюди зелена вулиця! Однак прагнеться при цьому отримати надію на подальшу розбудову, вірний курс, увагу до проблем доярочок і комбайнерів.
А Анатолію Петровичу нагадати давнє прислів’я «Ранок мудріший від вечора».
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
І ось – новина: Ігнатенко заявив про наміри піти на відпочинок і нарешті зайнятись домогосподарством, сім’єю, і головне – мамою, котра тепер нездужає і потребує синівського тепла…
- Уявити без нього СВК «Райдуга», де наразі збережене потужне поголів’я ВРХ (близько 560 голів), обробляється близько двох тисяч гектарів землі (посіяно озимину, соняшник, просо, гречку, кукурудзу, виділені сінокоси і пасовища) і діє оновлений машинно-тракторний парк, мені, чесно кажучи, важко. Бо ж і зранку і пізнього вечора цього керівника можна побачити серед тваринників і механізаторів, на зернотоку і посеред свіжозораної ріллі, там, де його трудівники, де треба бути й де без нього – ні туди, ні сюди… Добре розбирається у фінансовій стороні медалі, рахуючи кожну копієчку, кожну витрачену і здобуту гривню. Знає, де і в кого придбати запчастини, добрива, паливно-мастильні матеріали, насіння для посівної, знає, у які владні кабінети постукати (треба – і до Києва дістається!), аби владнати ту чи іншу проблему.
І ось такий намір, такі реформаторські дії… Звісно, коментар хотілося б почути з перших вуст, та поки не вийшло. Відклав «на потім», мотивуючи діловими перемовинами, відпусткою…
Тим часом тихоновичани поміж собою подейкують про молодого новачка, який вже починає здійснювати певні команди, певну «політику». Чутки гуляють і про ймовірність збуту частини корівок.
Може, воно й добре, адже молодим у нас всюди зелена вулиця! Однак прагнеться при цьому отримати надію на подальшу розбудову, вірний курс, увагу до проблем доярочок і комбайнерів.
А Анатолію Петровичу нагадати давнє прислів’я «Ранок мудріший від вечора».
Олена КОМПАНЕЦЬ, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий