«З Новим роком, радосте моя!»

Ніна поверталась додому з непідйомними сумками. Але на серці було передчуття свята – казкового і чарівного. Воно з’явилося ще вчора, коли чоловік запропонував:
- А знаєш, давай цей Новий рік зустрінемо вдома. Тільки ти і я.

Ніна погодилась не думаючи. Набридли крикливі компанії, у яких її Гриша завжди напивався, а їй залишалось тільки чекати, коли він нарешті скаже: «Все – додому!» І вже зранку, коли знайомі питали, де зустрічатиме Новоріччя, вона загадково посміхалась і говорила: «Ми з чоловіком – вдома. Це ж - сімейне свято.»
Змінивши свій звичайний маршрут на роботу, завела дочку та сина до своїх батьків. В обідню перерву накупила подарунків «від Діда Мороза», продуктів. Залишилась задоволеною, хоч гаманець суттєво потоншав. Врешті-решт, таке свято буває тільки один раз на рік.
Про Гришу цілий день думала з ніжністю. Згадала, як 15 років тому почала з ним зустрічатися. Як вперше разом зустрічали Новий рік: він вперше поцілував її під бій курантів і сказав: «З Новим роком, радосте моя!»
… Григорій повернувся додому, коли на кухні уже смажилось, варилось, тушкувалось, пеклось. Запах смаколиків стояв у всій квартирі. Але навіть він не міг заглушити запаху, що «йшов» від чоловіка: Гриша почав святкувати Новоріччя з друзями. Щоб не нариватися на докори, Гриша обійняв дружину:
- Не ображайся, свято на порозі!
Заглянув у каструльки, поцупив котлету.
- Ну, не буду тобі заважати.
І всівся біля телевізора. А Ніна метушилася біля новорічного столу. Святково прикрасила страви, поставила красиву декоративну свічку, шампанське.
- Гришо, глянь, як гарно, - звернулась до чоловіка.
Але він уже тихо сопів, прикрившись газетою.
- Ну, добре, поспи трохи, а я причепурюся, - сказала собі. Зробила зачіску, вдягла нову сукню. Дістала з шафи заздалегідь випрасувані сорочку і штани – для чоловіка.
Розбудила його поцілунком і знову на кухню: перевірити, чи «дійшли» гарячі страви. Поки бігала туди-сюди, по телевізору почав виступати Президент.
- Гришо, швидше, уже зараз Новий рік! – заглянула до чоловіка в зал.
Він підвівся з дивана – пом’ятий, заспаний – у футболці і спортивних штанях. Почухав голову і поліз у холодильник діставати почату пляшку горілки. Вогники у Ніниних очах погасли.
Вони сіли за стіл – одне навпроти одного. Він налив собі горілки, їй – домашнього вина. Шампанське так і залишилось невідкоркованим. Випив, поковирявся в тарілках.
- Щось зморило мене, - позіхнув. – А ти не лягатимеш? Не забудь потім вимкнути телевізор, а то ще згорить.
І пішов у спальню.
…Ніна прибирала зі столу, зрошуючи сльозами з таким старанням приготовані новорічні страви. Розсипане по плечах золотаве волосся здригалося від її ридань.
P.S. Описав цю невигадану історію, щоб попередити таких мужланів, як Грицько: не зіпсуйте своїм домашнім Новий рік.
Георгій ЛЕПНЮК