Коли в 1914 році розпочалася І світова війна, багатьох наших земляків – як дорослих, так і дітей – ця подія торкнулася в найконкретніший спосіб. Росія у Союзі з Францією та Великобританією воювала з Німеччиною та Австро-Угорщиною, по генеральних штабах головнокомандуючі разом з військовими креслили на картах напрямки наступів та контрударів, а в містечках на кшталт Сновська все сприймалося в дещо іншому ракурсі.
Як повідомив читачам журнал «Віра і життя» в №№5-6 за 1916 рік, церковні школи Чернігівської єпархії теж стали своєрідними учасниками І світової війни. Серед іншого на фронті відзначилися й були нагороджені орденами Св. великомученика й Побідоносця Георгія такі колишні учні-випускники: Тур’янської школи – Пилип Пильник, Камської – Яків Голота, Петрівської – Тимофій Світличний, Сергій Білоус. Григорій Світличний отримав два Георгіївські хрести й Георгіївську медаль, а Стефан Ковтун – Георгіївські ордени усіх ступенів.
У свою чергу Сновська двокласна залізнична церковна школа в особі учнів та педагогів зібрала пожертвувань на суму 150 крб. Під наставництвом учительки рукоділля О.Сальникової було пошито понад 100 гаманів, до кожного з яких вкладено подарунки: 200 грамів цукру, 50 – чаю, 100 – цукерок, 100 – тютюну, люлька з чубуком, шматок мила, гребінець, голки, нитки, папір і олівець. Все це відправлялося з нагоди Різдва Христового на фронт, солдатам, з листовним побажанням здоров’я і перемог. Вже через місяць діти почали отримувати листи-відповіді, в яких військовослужбовці зворушливо дякували їм за виявлену прихильність і підтримку. Також учениці з матеріалу, виділеного управлінням Лібаво-Роменської залізниці, пошили 100 пар теплої білизни. Учні церковно-парафіяльної школи села Петрівка за ініціативи вчителя М.Підлісного зібрали для потреб фронтовиків 12 пар нижньої білизни й 16 рушників.
Той же журнал у №№11-12 за 1916 рік надрукував список вчителів церковних шкіл Чернігівської єпархії, мобілізованих на фронт. Там, зокрема, згадано прізвища Василя Данилевського (зразкова школа при двокласній у Нових Боровичах), Мойсея Підлісного (Петрівська), Івана Семака (Староборовицька). А ось вчитель початкової школи в селі Ількуча Іван Бистревський числився вже як загиблий у бою…
Таким чином попри те, що фронти Першої світової війни пролягали далеко від нашого краю, його мешканці хто прямо, а хто опосередковано були причетні до кривавої бійні планетарного масштабу. Хто воював, хто допомагав воюючим. Зрештою, в нашому народі завжди з пошаною ставилися до статусу військового і чим могли – сприяли фронтовикам у їхній тяжкій службі.
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Підготовлено за архівними матеріалами, зібраними нашим
земляком з Санкт-Петербурга Євгеном Михайленком.
Як повідомив читачам журнал «Віра і життя» в №№5-6 за 1916 рік, церковні школи Чернігівської єпархії теж стали своєрідними учасниками І світової війни. Серед іншого на фронті відзначилися й були нагороджені орденами Св. великомученика й Побідоносця Георгія такі колишні учні-випускники: Тур’янської школи – Пилип Пильник, Камської – Яків Голота, Петрівської – Тимофій Світличний, Сергій Білоус. Григорій Світличний отримав два Георгіївські хрести й Георгіївську медаль, а Стефан Ковтун – Георгіївські ордени усіх ступенів.
У свою чергу Сновська двокласна залізнична церковна школа в особі учнів та педагогів зібрала пожертвувань на суму 150 крб. Під наставництвом учительки рукоділля О.Сальникової було пошито понад 100 гаманів, до кожного з яких вкладено подарунки: 200 грамів цукру, 50 – чаю, 100 – цукерок, 100 – тютюну, люлька з чубуком, шматок мила, гребінець, голки, нитки, папір і олівець. Все це відправлялося з нагоди Різдва Христового на фронт, солдатам, з листовним побажанням здоров’я і перемог. Вже через місяць діти почали отримувати листи-відповіді, в яких військовослужбовці зворушливо дякували їм за виявлену прихильність і підтримку. Також учениці з матеріалу, виділеного управлінням Лібаво-Роменської залізниці, пошили 100 пар теплої білизни. Учні церковно-парафіяльної школи села Петрівка за ініціативи вчителя М.Підлісного зібрали для потреб фронтовиків 12 пар нижньої білизни й 16 рушників.
Той же журнал у №№11-12 за 1916 рік надрукував список вчителів церковних шкіл Чернігівської єпархії, мобілізованих на фронт. Там, зокрема, згадано прізвища Василя Данилевського (зразкова школа при двокласній у Нових Боровичах), Мойсея Підлісного (Петрівська), Івана Семака (Староборовицька). А ось вчитель початкової школи в селі Ількуча Іван Бистревський числився вже як загиблий у бою…
Таким чином попри те, що фронти Першої світової війни пролягали далеко від нашого краю, його мешканці хто прямо, а хто опосередковано були причетні до кривавої бійні планетарного масштабу. Хто воював, хто допомагав воюючим. Зрештою, в нашому народі завжди з пошаною ставилися до статусу військового і чим могли – сприяли фронтовикам у їхній тяжкій службі.
Олег
МІРОШНИЧЕНКО
Підготовлено за архівними матеріалами, зібраними нашим
земляком з Санкт-Петербурга Євгеном Михайленком.
Комментариев нет:
Отправить комментарий