Напевно, кожна людина хоч раз у житті мріяла про подорож, сягаючи подумки найвіддаленіших
куточків планети. Щоправда, не всім випала нагода вирушити в мандри – з тих чи
інших причин. Однак є достатньо прикладів, коли доля може несподівано
подарувати шанс і треба лише мати достатньо рішучості, аби ним скористатися. Саме тоді навколишній світ
стане набагато ближчим.
Німеччина і Данія
Професія Ольги Примак - викладач
англійської мови. Завдяки володінню цим міжнародним засобом спілкування, для
неї ніколи не було проблемою порозуміння з мешканцями інших країн. Свого часу
їй довелося побувати у Франції,
Словаччині, Туреччині, набувши корисного досвіду закордонних поїздок. А в 2009
році трапилася нагода вдосконалити свій
професійний рівень у данській міжнародній школі. Цей освітній заклад має свою
базу в містечку Яруплунд на півночі Німеччини й завдяки внескам спонсорів
пропонує молодим людям з різних країн розвинути свої здібності й
визначитися з подальшими життєвими
пріоритетами. Чотиримісячний курс навчання передбачає такі обов’язкові предмети
як данська та німецька мови, спорт,
мистецтвознавство тощо. Ольга Примак для участі у відборі заповнила анкету
заявника й незабаром отримала повідомлення: її кандидатуру зараховано до школи.
Навчальна група нараховувала понад двадцять учнів з Данії, Польщі, Литви,
Білорусії, Росії. Найбільше було представників України – п’ятеро. Жили всі у
гуртожитку при школі, харчувалися переважно там же. З персоналом закладу
спочатку довелося спілкуватися англійською (її там знають усі – від педагога до
кухаря), а вже згодом – переходити поступово
на данську та німецьку. З цього приводу
наша співвітчизниця зауважила: «Я вдома трохи вивчала німецьку, але по
приїзді усвідомила – це було трохи «не те». Досконало оволодіти предметом (перш
за все – нюансами вимови та діалектизмами) можна лише безпосередньо в країні,
де на цій мові розмовляють. Окрім уроків іноземної філології, учні могли
відвідувати заняття, до яких, скажімо так, більше лежала душа. Серед іншого
мені сподобалися вправи зі стрільби із лука та сучасна хореографія. А ще –
щотижнева гра «геокешен» (поєднання орієнтування на місцевості з туристичним
переходом)».
У плані розвиваючого навчання були передбачені екскурсії. Столиця Данії Копенгаген справила позитивне
враження. Все чисто, акуратно, люди в
значній масі пересуваються на велосипедах, інколи вся сім’я може їхати одним
великим тандемом. Вважається, що таким чином кожен розв’язує дві проблеми: не
шкодить екології (бо меншає машинних газових вихлопів) й економить гроші
(за паркування автомобіля). Показали
всім і палац місцевого короля (Данія – монархічна держава). Він мало чим
відрізнявся від сусідніх будівель й численної охорони довкола нього теж не
помічалося. Можна навіть сказати, що резиденція
данського правителя виглядає скромно і невибагливо. Є на околиці
Копенгагена й така собі екзотика – район «Крістіанія». Це квартали умовно
вільні від рамок суспільства та вимог закону. Окрім митців, вільнодумців та
«асоціального елементу», там знаходять собі притулок і «особи без документів»
та деякі інші, не менш колоритні
персонажі. Поліція туди майже не з’являється, чиновники – теж, тому бажаючим
сховатися від нівелюючого гніту державної системи з її податками,
ідентифікаційними кодами і пластиковими картками є куди подітися. А влада ж
ставиться до всього цього доволі
терпляче.
Для морського узбережжя Данії типовим
пейзажем є цілі ділянки, де серед
хвиль прибою стоїть безліч вітряків-електростанцій. Експлуатацією дешевих
відновлювальних джерел енергії у цій країні займаються серйозно.
Безліч яскравих вражень принесло п’ятиденне
перебування в Берліні. За словами Ольги Примак, «Німецька столиця для
мене – це передусім місто музеїв. На їхнє відвідування ніколи не треба шкодувати часу. Зібрання історичної старовини
у німців одні з найкращих у світі. Вони
свого часу спромоглися перевезти з Азії
та Африки по частинах навіть будівлі давніх цивілізацій, скульптури та інші
старожитності. Оглядаючи такі монументальні експонати, сучасна людина перебуває
під неповторним враженням. Особливо, коли можна рукою торкнутися старовинних
предметів. (Німецькі музейні доглядачі це часто
дозволяють. Як і безкоштовно фотографувати). А коли заходиш до
природничого музею, де виставлені кістяки динозаврів, то з незвички може перехопити
подих. До речі, відвідувач при бажанні
може скористатися послугою аудіогіда.
Йому видається прилад з навушниками, він обирає мову розповіді й вирушає заданим маршрутом,
слухаючи у записі про той чи інший
експонат. Також у музейних залах встановлені
відеосистеми, за допомогою яких є
можливість переглянути по темі екскурсії
додатковий фільм.
Довелося побувати Ользі Примак і на будівлі німецького парламенту - рейхстазі. (Туристів пускають аж
на купол, з якого відкривається
чудова панорама на центр Берліна).
Принагідно екскурсовод показав будинок, в якому мешкає канцлер Німеччини
Ангела Меркель. (Оселя як оселя,
нічого особливого). І розповів, що після
обрання на посаду їй запропонували переселитися до службового житла, набагато
кращого, але вона, порадившись із чоловіком, вирішила залишитися у власній
квартирі. Ось такий стиль життя у європейських політиків.
Подорожуючому на замітку
У країнах Європи діє система офіційних туристичних центрів, де гостю нададуть інформацію чи порадять щось
корисне, подарують комплект карт або й довідник. Але головне – там можна придбати туристичну картку. Її власнику
надається знижка при відвідуванні музеїв, поїдках громадським транспортом тощо. До речі, про німецьку залізницю. Варто розповісти про такий випадок. Одного разу
Ользі Примак з друзями треба було дістатися до Гамбурга. В касі вона запитала,
скільки коштує квиток, й почула відповідь:
30 євро (це понад 300 грн.). А якщо відразу оплатити поїздку в обидва
кінці, то удвічі дешевше. Коли ж купити квитки на групу з п’яти осіб, теж 30
євро. Тобто діє гнучка система знижок, треба лише питати про це.
Після закінчення міжнародної школи Ольга Примак повернулася до Щорса, однак
вже через деякий час отримала нагоду
взяти участь у міжнародній освітній програмі au pair. Вона передбачає схему під умовною назвою «навчаєшся і
працюєш». Тобто в одній з країн Європи надається можливість вивчення іноземної
мови, паралельно працюючи гувернанткою в якій-небудь сім’ї. За догляд за
дитиною господарі забезпечують житлом і
харчуванням. Після процедури відбору наша землячка відправилася до Норвегії –
цього разу вже на два роки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий