Батькам на замітку
Дуже часто за нескінченним потоком справ ми мало приділяємо уваги найдорожчому, що у нас є - нашим дітям. А вони так потребують уваги! Адже, зважившись на материнство і батьківство, ми погодились на «контракт» принаймні на 18 років з ненормованим робочим днем. Діти щодня звертаються до нас із різноманітними проханнями. Завдання батьків — почути їх і не залишити поза увагою.

Одного разу у дитини запитали, чого їй найбільше хочеться. «Я хочу захворіти, – відповіла вона, - бо коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розповідала казки, читала, розмовляла зі мною… Мені було так добре!» Дітям необхідна любов батьків. Висловлювати її дитині можна через дотик, слова заохочення, подарунки, допомогу, приділений час. І головне, щоб діти розуміли, що їх люблять, незважаючи на їхні провини. Нашим маленьким чадам потрібно ще в усьому допомагати, але допомагати — не означає повністю обслуговувати чи матеріально забезпечувати. Найкращий спадок для доньки чи сина не гроші та маєтки, а гарне виховання і навчання. Вважаєте, що це не актуально в наш час? Проте навряд чи лише саме багатство допоможе в житті дитині. Пригадайте притчу й вирішуйте самі: «Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти даси йому вудку і навчиш ловити рибу, то він буде ситий протягом усього свого життя». Важливою умовою вихованя є дотримання принципу погодженості. Про це влучно каже народна приказка: «Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк». А ще треба не забувати, що діти з самого малечку копіюють нас, тож будьте для них прикладом в усьому.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, народу, Батьківщини. Вони мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (стаття з Сімейного кодексу України). Та потрібно пам`ятати, що права мають не тільки батьки, а й діти.
Захист прав. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Вона може звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади та громадських організацій. А у разі досягнення 14-річного віку - може самостійно звертатися навіть до суду з проханням позбавити батьківських прав своїх батьків.
Зміна імені й прізвища. Ми знаємо, що будь-хто з громадян України після 16-річчя має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я. І навіть не один раз за своє життя. (Особливо це стало актуальним під час виборчих перегонів, коли навмисно змінюють прізвища, і у виборчих списках з`являються клони кандидатів у депутати). Дитина, яка досягла 14-ти років, теж має право це зробити, але лише за згодою батьків. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється і прізвище дитини, яка не досягла семи років, а у 7-річної дитини треба вже спитати її згоди на це. А от коли батько змінив своє ім'я, то по батькові дитини змінюється за її згодою, якщо дитині вже є 14.
Місця проживання дитини. Якщо батьки проживають окремо, а дитина не досягла 10-річного віку, місце її проживання визначається за згодою батьків. У дитини, якій виповнилося 10, треба спитати в такому випадку згоду, а 14-річна дитина вибирає самостійно, де вона проживатиме.
Отже, вислів «діти і риби голосу не мають» вірний хіба що у випадку, коли дитина не має права голосу на державних виборах чи референдумі. А в інших - думку її повинні враховувати.
Підготувала
Лариса МАРТИНЕНКО
У ТЕМУ
Тест для батьків:  «Життя дитини та її успіхи»
(Відповідайте “так” чи “ні”)
1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.
2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.
3. Я привчаю дитину вирішувати свої проблеми, приймати рішення, виконувати свої обов’язки.
4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи бібліотеки та Інтернет).
5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.
6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії, у музей та театр тощо.
7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.
8. Я часто виконую разом з дитиною одну і ту ж справу.
9. Я піклуюся про фізичне здоров’я дитини (харчування, гартування, заняття спортом).
10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав години для занять, прогулянок, ігор.
Оцінка тесту. Порахувати кількість плюсів (відповідь “так”). Кожна позитивна відповідь оцінюється в один бал.
1-й рівень (10- 7 балів): ви правильно організовуєте шкільне життя дитини. Малюк має всесторонні інтереси, підготовлений до спілкування з дорослими і товаришами. При такому вихованні ви можете розраховувати на хороші успіхи в навчанні.
2-й рівень (6-4 балів): у вас можуть виникнути деякі проблеми в навчанні дитини. Задумайтеся, чи не блокуєте ви “поле свободи” дитини, чи досить часу вона спілкується з однолітками? Ваші роздуми дозволять вам визначити оптимальну стратегію виховання.
3-й рівень (3-0 балів): у вашому досвіді головна помилка – надмірна опіка дитини, підміна зусиль дитини власною активністю. Ви недостатньо даєте їй спілкуватися з однолітками, заважаєте набувати соціального досвіду. Маємо надію, що ваша самокритичність принесе успіх у виховній стратегії.