У минулому номері „Променя” було опубліковано матеріал старшого інспектора відділу з питань комунального господарства та надзвичайних ситуацій РДА О.Колотуші про правила поведінки на льоду.
Серед іншого автор згадував про відчуття, які виникають у людини після занурення в холодну воду. (Перехоплює подих, голову ніби стискає металевий обруч, серце скажено калатає, починається сильне тремтіння тіла). З огляду на конкретну нагоду – свято Водохреща, виникло запитання: а й справді – що відчуває бажаючий скупатися взимку?
Спочатку довелося поцікавитися в О.Колотуші – чи не з власного досвіду він згадував у статті ефект від впливу на організм людини холодної води? З’ясувалося, що ні. Написане ним – це лише узагальнена інформація з методично-спеціалізованої літератури рятувальної служби. Тож аби дізнатися все, як-то кажуть, від першоджерела, - „Промінь” звернувся до 62-річного А.Косевича – спортсмена і тренера. Отже, за його словами, купатися на Водохреща він почав з 2001 року. Й відтоді робить це регулярно. Перший раз (у річці Снов, під Носівкою) запам’ятав назавжди. Мороз тоді сягнув 27 градусів, а крига над водою була майже півметрової товщини. Компанію йому склали лише двоє місцевих мешканців. Про свої враження розповідає так: „Після занурення у воду шкіра якусь мить наче нічого не відчуває, потім тіло починають ніби поколювати голочки, буває – навіть перехоплює на кілька секунд подих. Після того, як випірнеш – може на мить скувати м’язи. Здається – у воді тепліше. Але надалі з середини організму неначе струменить енергія, тулуб мов розриває. Я зазвичай пірнаю тричі й виходжу, інколи – влаштовую коротку пробіжку і вдягаюся. Головне в зимовому купанні – не процес, а результат, не фізичний аспект, а психологічний. Після всього відчуваєш якесь піднесення, радість, настрій поліпшується. Приходить усвідомлення, що зміг перемогти сам себе і зробити крок в ополонку. І цікавий момент – жодного разу після купання на Водохрещу я не хворів, навіть нежиті не було”.
Серед іншого автор згадував про відчуття, які виникають у людини після занурення в холодну воду. (Перехоплює подих, голову ніби стискає металевий обруч, серце скажено калатає, починається сильне тремтіння тіла). З огляду на конкретну нагоду – свято Водохреща, виникло запитання: а й справді – що відчуває бажаючий скупатися взимку?
Спочатку довелося поцікавитися в О.Колотуші – чи не з власного досвіду він згадував у статті ефект від впливу на організм людини холодної води? З’ясувалося, що ні. Написане ним – це лише узагальнена інформація з методично-спеціалізованої літератури рятувальної служби. Тож аби дізнатися все, як-то кажуть, від першоджерела, - „Промінь” звернувся до 62-річного А.Косевича – спортсмена і тренера. Отже, за його словами, купатися на Водохреща він почав з 2001 року. Й відтоді робить це регулярно. Перший раз (у річці Снов, під Носівкою) запам’ятав назавжди. Мороз тоді сягнув 27 градусів, а крига над водою була майже півметрової товщини. Компанію йому склали лише двоє місцевих мешканців. Про свої враження розповідає так: „Після занурення у воду шкіра якусь мить наче нічого не відчуває, потім тіло починають ніби поколювати голочки, буває – навіть перехоплює на кілька секунд подих. Після того, як випірнеш – може на мить скувати м’язи. Здається – у воді тепліше. Але надалі з середини організму неначе струменить енергія, тулуб мов розриває. Я зазвичай пірнаю тричі й виходжу, інколи – влаштовую коротку пробіжку і вдягаюся. Головне в зимовому купанні – не процес, а результат, не фізичний аспект, а психологічний. Після всього відчуваєш якесь піднесення, радість, настрій поліпшується. Приходить усвідомлення, що зміг перемогти сам себе і зробити крок в ополонку. І цікавий момент – жодного разу після купання на Водохрещу я не хворів, навіть нежиті не було”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий