Професія водія є надзвичайно відповідальною та важливою. Адже саме кермувальник несе неабияку відповідальність за власне життя та життя пасажирів.
Володимир Дорошенко – водій з 40 річним стажем. Без вагань обрав саме цю професію, адже про неї змалечку мріяв.
Де тільки не працював Володимир Миколайович! В армії був водієм, далі –ПМК, електромеханічний завод, «Агрогазсинтез», приватний сирний завод і, нарешті, водій головного лікаря Сновської ЦРЛ. Також 1986 року трудився у Чорнобилі, возив воду та їжу робітникам на реактор.
Розповідає, що облюбована професія вимагає уважності та зосередженості, адже на дорогах виникають різноманітні ситуації. Приміром, одного разу потрапив в аварію. Перевозивши автобусом пасажирів, водій зустрічного авто порушив правила дорожнього руху – довелося направити автобус у стовп, щоб запобігти зіткненню. Постраждалих не було, але був дуже напружений та емоційний момент, до якого слід бути готовим і намагатись не панікувати.
Перед кожним виїздом Володимир Миколайович ретельно перевіряє транспорт, бо головне – щоб люди, які довірили тобі своє життя, почувалися в безпеці.
Почавши працювати у лікарні, не знає він ні вихідних, ні свят. Адже люди хворіють постійно і виклики бувають як вдень, так і вночі. Нещодавно у Чернігівську дитячу лікарню перевозив 10-місячне немовля, яке було у дуже важкому стані, на ходу надавали і невідкладну допомогу, і крапельниці ставили. Слава Богу довіз…
Сам Володимир Дорошенко вже на пенсії. В 2013 році навіть переніс рак легенів, але залишити улюблену справу не збирається. Каже : «Сидіти вдома – не для мене. Хочеться відчувати себе потрібним та приносити користь своєю працею».
Тетяна Литвин, фото автора
Володимир Дорошенко – водій з 40 річним стажем. Без вагань обрав саме цю професію, адже про неї змалечку мріяв.
Де тільки не працював Володимир Миколайович! В армії був водієм, далі –ПМК, електромеханічний завод, «Агрогазсинтез», приватний сирний завод і, нарешті, водій головного лікаря Сновської ЦРЛ. Також 1986 року трудився у Чорнобилі, возив воду та їжу робітникам на реактор.
Розповідає, що облюбована професія вимагає уважності та зосередженості, адже на дорогах виникають різноманітні ситуації. Приміром, одного разу потрапив в аварію. Перевозивши автобусом пасажирів, водій зустрічного авто порушив правила дорожнього руху – довелося направити автобус у стовп, щоб запобігти зіткненню. Постраждалих не було, але був дуже напружений та емоційний момент, до якого слід бути готовим і намагатись не панікувати.
Перед кожним виїздом Володимир Миколайович ретельно перевіряє транспорт, бо головне – щоб люди, які довірили тобі своє життя, почувалися в безпеці.
Почавши працювати у лікарні, не знає він ні вихідних, ні свят. Адже люди хворіють постійно і виклики бувають як вдень, так і вночі. Нещодавно у Чернігівську дитячу лікарню перевозив 10-місячне немовля, яке було у дуже важкому стані, на ходу надавали і невідкладну допомогу, і крапельниці ставили. Слава Богу довіз…
Сам Володимир Дорошенко вже на пенсії. В 2013 році навіть переніс рак легенів, але залишити улюблену справу не збирається. Каже : «Сидіти вдома – не для мене. Хочеться відчувати себе потрібним та приносити користь своєю працею».
Тетяна Литвин, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий