А чи бояться холодів пересічні сновчани? Що їх лякає? І чи лякає взагалі?

Марія Петрівна, 70 років, м.Сновськ:
- Мене вже нічого давно не лякає, хіба що одне: нікому не бути тягарем і на шиї ні у кого не висіти.
Весь час мріяла про газ, але Бог не давав мені грошей його провести. А тепер кажу йому «Спасибі!» Моя старенька грубка гріє добре, обрізків я вже накупила, тож, сподіваюся, не вимерзну. Ще треба лучини дістати десь і газет для розпалювання. Погано, що ваш «Промінь» - тоненький!
Іван Дмитрович, пенсіонер, м.Сновськ:
- Я опалююсь газом, іноді, не приховую, використовую увімкнену електроплиту. Це небезпечно, але що поробиш, коли холодно!
Надія на субсидію, бо тих копійок, що маю, бракує навіть на їжу і ліки. Хоча я не ледар, все життя трудився. Також купив на зиму вовняні капці і минулого тижня  бурки на «Коржівському».
Світлана, не працює, с.Кучинівка:
- У нас в селі газу нема і не відомо чи колись буде. Спасибі Михайлу Булденку, депутату, який багатьом односельцям допоміг і продовжує допомагати обрізками. І на інших пилорамах дехто їх купує – дешевше, ніж дрова. Не боюся я зими, а боюся невпевненості за майбутнє молодих, боюсь війни. Скоріше б Донбас заспокоївся.
Анатолій, пенсіонер, с.Займище:
- Я наймав коника, а потім підводою з синами навозив з лісу різного гнилля, трохи сухостою. Куплю ще машину берези чи дуба – і якось перезимуємо! З одного боку добре, коли газ, чистота, душ, ванни, а з іншого – не по кишені багатьом платежі. У нас є піч, краще за яку ще ніхто нічого не придумав.
Розмовляла Олена КОМПАНЕЦЬ