Спорт завжди займав вагоме місце у підростаючого покоління. З відкриттям спортивної школи у тогочасному Щорсі активно почали розвиватися різноманітні види спорту, а тогочасна молодь знайшла для себе корисне і цікаве заняття.
Настільний теніс
Він привезений до міста з Борзнянського району вчителем фізичної культури першої школи Євгенієм Крушем ще 1964 року.
Спогадами про цього тренера поділився колишній учень Володимир Лашук, нині викладач в музичній школі.
– Пам’ятаю Євгенія Івановича як людину дуже добру та справедливу. Діти любили його не лише як тренера, але й як батька, адже багатьом він його і замінив своїм ласкавим словом та корисною порадою. У його групі грали хлопці старшого віку, а я – десятирічне хлопча, цілими днями просиджував під вікнами і спостерігав за грою. Теніс захопив мене. Помітив мою цікавість і тренер, але через відсутність місць не прийняв до себе, сказавши, що буде набір у спортивну школу і саме там на мене чекатимуть.
Отак Володимир Федорович у свої 14 років і почав займатися у Євгенія Круша, який всього себе віддавав дітям, намагався виховати з них гарних спортсменів та хороших людей. Об’їздили вони без перебільшення всю Україну, займавши призові місця, часто їздили до Гомеля.
Володимир Федорович настільки захопився грою, що навіть самостійно зробив собі ракетку, а пізніше, теж самотужки, назбирав на нову, причому одну з найдорожчих. Потім почав допомагати Євгенію Крушу проводити тренування. Сам же мав піти до армії чемпіоном, але в останній грі його переміг Микола Улянчич (нині старший тренер збірної України з настільного тенісу). Повернувшись з армії міг далі продовжувати своє спортивне життя, але доля розпорядилася інакше і він присвятив себе музиці. Зараз грає в теніс виключно для себе.
Футбол
Кафедра футболу була відкрита 1986 року замість гандболу під патронатом школи олімпійського резерву. Найпершими тренерами цього виду спорту були Анатолій Одарич, Микола Руднєв та Микола Бобров, який розповів про початок свого тренерства.
За рік міг набирати 5 груп (100 учнів). Найголовнішим завданням кожного тренера він вважає достойну підготовку молодих спортсменів до змагань. Пишається Микола Іванович вихованцями 1976-1978, 1983, 1987 та 1994 р. н. Саме з ними у нього асоціюються майже всі приємні моменти у школі. Вони їздили у Гомель та обіграли там школу олімпійського резерву. Це була вагома та показна перемога. Працює Микола Іванович тренером вже 31 рік, займаючись підготовкою сильних та відповідальних спортсменів.
Легка атлетика
Серед легкоатлетів неодмінно слід згадати Василя Дмитровича Бережного, який, починаючи з 1980 року, пропрацював тренером 35 років. І досі теплими словами згадує своїх вихованців: Світлану Гладченко, Павла Олійника, Марію Кухаренко, Ярославу Приходько (яка, до речі, цього року отримала звання майстра спорту з настільного тенісу), Юрія Колотвина, Олександра Гончаренка, Дарину Гладченко, Павла Шльонського, Андрія Єрмоленка, Павла Коляку (до речі, у Чернігівській області його результат у потрійному стрибку і досі не був побитий). Всі вони стали успішними та відомими людьми. Василь Дмитрович і досі підтримує зв’язок з ними. Пригадує, як Марія Кухаренко, зібравши всю свою силу, перемогла на обласних змаганнях в Корюківці, відстаючи на початку від своїх конкурентів на трикілометровій дистанції майже на коло.
Добрими словами згадують одного з перших тренерів Валентину Гець (на фото), яка випустила багато хороших та талановитих вихованців. Вона була авторитетом серед учнів школи, її любили та поважали.
Гімнастика
Порівняно молодий вид спорту, яким активно почали займатися з 2011 року. Єдиним тренером з гімнастики є Світлана Коляко, наділена неабиякою працьовитістю та талантом. Серед її вихованців 28 дівчаток заняття, з якими проводяться на базі гімназії, а в літній час – у таборі «Дружба».
Ще довго можна згадувати та описувати світлі спомини людей, котрі певну частину свого життя віддали праці в спортивній школі. Саме завдяки цим людям ДЮСШ стала відомою, піднявши планку і самого міста, а її вихованці – порядними та успішними людьми.
Тетяна Литвин
Настільний теніс
Він привезений до міста з Борзнянського району вчителем фізичної культури першої школи Євгенієм Крушем ще 1964 року.
Спогадами про цього тренера поділився колишній учень Володимир Лашук, нині викладач в музичній школі.
– Пам’ятаю Євгенія Івановича як людину дуже добру та справедливу. Діти любили його не лише як тренера, але й як батька, адже багатьом він його і замінив своїм ласкавим словом та корисною порадою. У його групі грали хлопці старшого віку, а я – десятирічне хлопча, цілими днями просиджував під вікнами і спостерігав за грою. Теніс захопив мене. Помітив мою цікавість і тренер, але через відсутність місць не прийняв до себе, сказавши, що буде набір у спортивну школу і саме там на мене чекатимуть.
Отак Володимир Федорович у свої 14 років і почав займатися у Євгенія Круша, який всього себе віддавав дітям, намагався виховати з них гарних спортсменів та хороших людей. Об’їздили вони без перебільшення всю Україну, займавши призові місця, часто їздили до Гомеля.
Володимир Федорович настільки захопився грою, що навіть самостійно зробив собі ракетку, а пізніше, теж самотужки, назбирав на нову, причому одну з найдорожчих. Потім почав допомагати Євгенію Крушу проводити тренування. Сам же мав піти до армії чемпіоном, але в останній грі його переміг Микола Улянчич (нині старший тренер збірної України з настільного тенісу). Повернувшись з армії міг далі продовжувати своє спортивне життя, але доля розпорядилася інакше і він присвятив себе музиці. Зараз грає в теніс виключно для себе.
Футбол
Кафедра футболу була відкрита 1986 року замість гандболу під патронатом школи олімпійського резерву. Найпершими тренерами цього виду спорту були Анатолій Одарич, Микола Руднєв та Микола Бобров, який розповів про початок свого тренерства.
За рік міг набирати 5 груп (100 учнів). Найголовнішим завданням кожного тренера він вважає достойну підготовку молодих спортсменів до змагань. Пишається Микола Іванович вихованцями 1976-1978, 1983, 1987 та 1994 р. н. Саме з ними у нього асоціюються майже всі приємні моменти у школі. Вони їздили у Гомель та обіграли там школу олімпійського резерву. Це була вагома та показна перемога. Працює Микола Іванович тренером вже 31 рік, займаючись підготовкою сильних та відповідальних спортсменів.
Легка атлетика
Серед легкоатлетів неодмінно слід згадати Василя Дмитровича Бережного, який, починаючи з 1980 року, пропрацював тренером 35 років. І досі теплими словами згадує своїх вихованців: Світлану Гладченко, Павла Олійника, Марію Кухаренко, Ярославу Приходько (яка, до речі, цього року отримала звання майстра спорту з настільного тенісу), Юрія Колотвина, Олександра Гончаренка, Дарину Гладченко, Павла Шльонського, Андрія Єрмоленка, Павла Коляку (до речі, у Чернігівській області його результат у потрійному стрибку і досі не був побитий). Всі вони стали успішними та відомими людьми. Василь Дмитрович і досі підтримує зв’язок з ними. Пригадує, як Марія Кухаренко, зібравши всю свою силу, перемогла на обласних змаганнях в Корюківці, відстаючи на початку від своїх конкурентів на трикілометровій дистанції майже на коло.
Добрими словами згадують одного з перших тренерів Валентину Гець (на фото), яка випустила багато хороших та талановитих вихованців. Вона була авторитетом серед учнів школи, її любили та поважали.
Гімнастика
Порівняно молодий вид спорту, яким активно почали займатися з 2011 року. Єдиним тренером з гімнастики є Світлана Коляко, наділена неабиякою працьовитістю та талантом. Серед її вихованців 28 дівчаток заняття, з якими проводяться на базі гімназії, а в літній час – у таборі «Дружба».
Ще довго можна згадувати та описувати світлі спомини людей, котрі певну частину свого життя віддали праці в спортивній школі. Саме завдяки цим людям ДЮСШ стала відомою, піднявши планку і самого міста, а її вихованці – порядними та успішними людьми.
Тетяна Литвин
Комментариев нет:
Отправить комментарий