До самої осені двір потопає у квітах. Зараз там теж акуратно і прибрано. Але сьогодні річ не про те, що надворі, - про те, що в хаті,
Там теж море квітів. З бісеру. Результат їхньої зимової роботи. Троянди, пальми, соняхи, іриси, орхідеї, гербери… Справжня нев’януча оранжерея.
Кожна квітка – в окремій вазочці. Щоб вазочка не падала, її зсередини заливають сатенгіпсом. У сонячний день кожна пелюстка, кожен листочок блищать і переливаються. Краса.
Маленькі намистинки бісеру вони нанизують на різної товщини мідний пдріт. З дроту зроблені і колючки кактуса.
- Розмотуємо все, що потрапляє під руку, - зізнаються. – Друзі, знайомі теж приносять дріт. А бісер купуємо. Вибір його величезний. Схеми виробів знаходимо в журналах. Але не копіюємо сліпо. Щоразу додаємо щось своє.
Так з’явилися засніжене дерево, калина, бузок… Як зробити ананас, придумали самі.
- Перший раз побачила, як все робиться, більше року тому, - розповідає Світлана Воловик. – Спробувала. Сподобалось. Дівчата теж захопилися. Особливо Юля. Вона більш послідовніша.
Є у них і картини: виріб з бісеру розміщується на тверду основу і вставляється в рамочку. Теж привабливо.
Можна не тільки унікально прикрасити свою оселю. Можна не перейматися, де взяти подарунок.
- І в друзів, і в родичів та знайомих є наші вироби, - розказують.
(Ми бачили їх і в сільраді).
- На справу, яка захоплює, завжди знайдеться час, - продовжує Світлана Олексіївна.
Вона викладає у місцевій школі фізику та математику. Вдома – і город, і господарство (є корова, порося, кролі, кури). Втомитися й без бісеру є від чого. Але його плетіння – не просто зміна занять, і навіть не просто захоплення – це ще й спосіб відволіктися від важких думок і отримати радість від творчості.
Питаю, скільки часу в середньому займає один виріб. Світлана показує на букет ірисів:
- Їх зробила за тиждень. Довелося довго підбирати відтінки.
Часто за улюбленим заняттям її застає ніч.
- Нічого, не страшно, - каже. – Я ж по натурі – сова…
Марія ІСАЧЕНКО
фото автора. 
Комментариев нет:
Отправить комментарий