Написати в газету спонукала замітка Г.Ковалевського «Про Сталіна», надрукована в «Промені» за 12 березня. Автор, зокрема, пише: «Кому тоді жилось добре - згадують його (Сталіна) добром…» Тоді переважній більшості жилося складно. Чому ж, однак, ця більшість – переважно – «за» Сталіна?
Бо були зміни на краще. Реальні і відчутні. І – найголовніше – швидкі. Люди, принаймні, знали, заради чого терплять.
Мій покійний батько був без руки, а мусив платити податки нарівні зі здоровими. Але не нарікав, бо був переконаний: так треба було, щоб країна твердо стояла на ногах.
Я переїхала до Щорса з Климовського району в 1955-му. Уже після смерті Сталіна. Але ж основи економічного життя міста закладались при його житті! Так ось, у Щорсі тоді успішно працювала артіль «Різнопром», функціонували ковбасний, взуттєвий, швацький цехи. Ціни були досить помірні.
Сталін був суворим, але такий був час. Що з того, що Ющенко «м’який»? Взагалі, з усіх наших Президентів я б вирізнила Леоніда Кучму. Бо саме до нього я зверталася і він мені реально допоміг: йшлося про переведення сина на інше місце служби (у зв’язку із захворюванням). Писала й до Ющенка. Та навіть відписки не надійшло у відповідь.
Так що перед тим, як критикувати Сталіна, раджу уявити наших нинішніх керівників на його місці. Чи справилися б вони із його завданнями? Мене особисто беруть великі сумніви.
М.БАРБАШОВА, 81 рік
м.Щорс
("Промінь" від 2 квітня 2011 року)
Комментариев нет:
Отправить комментарий