Нещодавно природа подарувала нашим землякам доволі рідкісну нагоду – побачити зблизька лебедів. На початку травня під Щорсом, неподалік залізничного мосту через річку Снов, будь-хто міг роздивитися, як на водному плесі курсують дев’ять великих білих птахів. Трималися вони переважно на мілководді, де харчувалися, але при наближенні людей відпливали подалі від берега. Чимало хто з місцевих мешканців разом з дітьми не відмовив собі в задоволенні поспостерігати за лебединою зграєю в природних умовах. Дехто навіть зміг упіймати в об’єктив фотоапарата момент, як «довгошиї велетні» ставали на крило й робили коло-друге над найближчою околицею. (Напевно, щоб трохи розім’ятися). Словом, кожен, хто дивився на лебедів, отримав достатньо позитивних емоцій, бо краса цих птахів, їхня граційність та напрочуд гідна постава викликали у любителів природи щире захоплення.
Подію прокоментував голова райради УТМР М.О. Мураха. За його словами, гостями нашого краю стали лебеді-кликуни, відомі в науковій літературі як Cygnus сygnus. (Загалом же в природі таких пернатих аж шість видів). Вважається, що лебідь належить до десятки найгарніших птахів на планеті. В Україні лебеді не гніздуються, буваючи тут лише під час перельотів навесні й восени. Їхня, якщо так можна висловитися, батьківщина – території ближче до Північного льодовитого океану. В минулі роки ці птахи часто зупинялися на спочинок у межах Щорського району, але їх мало хто бачив. Причина - під час повені вони сідали на воду у важкодоступних для людини місцях. Цьогоріч же видалася суха весна, водойми майже не виходили з берегів, тож лебедям не лишилося нічого іншого, як зробити вибір на користь річки. Судячи з поведінки лебединої зграї, складається вона переважно з молодняку. До речі, на тому ж місці ще у квітні були помічені декілька лебедів, тобто цей відтинок Снову птахи вочевидь вподобали за зручність розташування і нормальну кормову базу довкола. Стосовно ж того, що птахи не підпускають до себе людей дуже близько (метрів до п’ятдесяти, не більше), то це нормально. (Щоправда, у 2003 році біля Смячі трапився випадок, коли одному місцевому мешканцю пощастило сфотографувати пару лебедів з 20-метрової відстані). І ще важливий момент: за стародавнім народним повір’ям, той, хто вб’є лебедя або журавля, довго не проживе. Зі споконвічною людською мудрістю не варто сперечатися…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Подію прокоментував голова райради УТМР М.О. Мураха. За його словами, гостями нашого краю стали лебеді-кликуни, відомі в науковій літературі як Cygnus сygnus. (Загалом же в природі таких пернатих аж шість видів). Вважається, що лебідь належить до десятки найгарніших птахів на планеті. В Україні лебеді не гніздуються, буваючи тут лише під час перельотів навесні й восени. Їхня, якщо так можна висловитися, батьківщина – території ближче до Північного льодовитого океану. В минулі роки ці птахи часто зупинялися на спочинок у межах Щорського району, але їх мало хто бачив. Причина - під час повені вони сідали на воду у важкодоступних для людини місцях. Цьогоріч же видалася суха весна, водойми майже не виходили з берегів, тож лебедям не лишилося нічого іншого, як зробити вибір на користь річки. Судячи з поведінки лебединої зграї, складається вона переважно з молодняку. До речі, на тому ж місці ще у квітні були помічені декілька лебедів, тобто цей відтинок Снову птахи вочевидь вподобали за зручність розташування і нормальну кормову базу довкола. Стосовно ж того, що птахи не підпускають до себе людей дуже близько (метрів до п’ятдесяти, не більше), то це нормально. (Щоправда, у 2003 році біля Смячі трапився випадок, коли одному місцевому мешканцю пощастило сфотографувати пару лебедів з 20-метрової відстані). І ще важливий момент: за стародавнім народним повір’ям, той, хто вб’є лебедя або журавля, довго не проживе. Зі споконвічною людською мудрістю не варто сперечатися…
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий