Минулого тижня відразу три футбольні команди з Чернігівщини вирушили до Естонії для участі в міжнародному юнацькому турнірі. Координатор цієї поїздки – громадський активіст і підприємець зі Сновська Сергій Виблов – розповів, що такі змагання фактично можуть стати новим етапом розвитку дитячого спорту в нашому краї. І принагідно подякував голові
обласної ради Ігорю Вдовенку за сприяння місцевим спортсменам у виїзді за кордон.
Отже, є в Естонії місто Рапла. Воно невеличке, його населення налічує лише 6 тисяч мешканців. Але там уже сьомий рік організовується міжнародний футбольний турнір для хлопців і дівчат з Естонії, Латвії та Литви. На ці змагання з нашої області прибули три команди: перша – вікова група 2001 р.н., яка складалася з 11 футболістів зі Сновська та 4 – з Городні; друга – 2005 р.н., 3 - зі Сновська і 13 -з Семенівки; третя – 2006 р.н., 3 - зі Сновська і 12 – з Бобровиці.
...Після жеребкування українська команда під умовним №1 зіграла свій перший матч проти господарів поля – представників громади Рапла – і перемогли (3 : 0). Забитими голами відзначилися М.Курачов, В.Бойко і А.Виблов. Наступною була зустріч з естонським спортколективом „Пайде”. Наші футболісти першими пропустили м’яч у свої ворота, але швидко змогли змінити ситуацію і врешті-решт обіграли суперників з рахунком 4 : 1. (Результативні удари записали до свого активу Д.Пикус, Р.Паїн, Р.Петренко, А.Лихошерст). Третя гра – з клубом „Німекалью” – завершилася беззаперечним успіхом наших юних земляків – 4 : 0. Голи забили Р.Петренко, А.Бойко, Д.Литвиненко, Д.Горенок. До речі, „Німекалью” є юнацьким підрозділом професійної естонської команди, яка пару років тому грала проти нашого „Дніпра” у Лізі Європи.
У підсумку команда наших старших футболістів здобула І місце у своїй підгрупі. (У середніх – ІІ місце з-поміж шести учасників турніру, у молодших же IV – з-поміж семи).
Коментуючи результат виступу на турнірі своїх підопічних, тренер Олександр Кухаренко, серед іншого, зазначив: наші футболісти перед поїздкою пройшли місячний курс підготовки, тож діяли злагоджено і майстерно. До того ж виявилося, що через особливості естонської системи тренувань їхні гравці поступаються нашим у плані фізичної витривалості. (В Естонії до 15 років дітей просто вчать тактиці гри й техніці поводження з м’ячем, не даючи великих фізичних навантажень). І ще один важливий фактор – хлопці хотіли перемогти і продемонстрували міцний характер. Згадуючи про перебування в містечку Рапла, другий тренер – Роман Грицюк – об’єктивно визнав, що рівень розвитку масового спорту поміж естонців значно вищий, ніж у нас. Різні види (футбол, легка атлетика тощо) дуже популярні серед людей, на юнацькі змагання приходять батьки й сусіди, вболівають за дітей. Відповідно, і спортивні об’єкти в Естонії перебувають у дуже хорошому стані. Причому основні видатки на спортивну галузь бере на себе не держава, а спонсори. Бізнесмени там явно щедріші в питаннях підтримки здорового способу життя підростаючого покоління.
Окремо треба згадати про організаційний бік участі в турнірі. Батьки наших футболістів оплатили лише переїзд (двома автобусами). А решту витрат (проживання, харчування) взяли на себе естонці. Жили спортсмени в добре облаштованому гуртожитку тамтешнього профтехучилища. Годувалися за так званим європейським меню, а коли з’явилося бажання – замовили на кухні борщ...
Приємний факт: під час перебування в естонській столиці – місті Таллін – делегацію українських спортсменів розшукала Галина, уродженка Семенівки, яка 35 років тому вийшла заміж й відтоді живе в Естонії. Вона з усією можливою щирістю погодилася супроводжувати земляків, ставши для них того дня екскурсоводом. З її допомогою наші діти дізналися чимало цікавого про це старовинне місто.
Показовий момент: проїжджаючи транзитом через Литву, у місті Трапай, наші футболісти за попередньою домовленістю зіграли ряд товариських матчів з місцевою командою. А разом з цим – відвідали старовинний замок і „вмочили ноги” в озеро, яке оточує цю давню твердиню.
Підсумовуючи цю оповідь, необхідно обов’язково сказати, що вже є ідея: наступного року провести міжнародний турнір на Чернігівщині й запросити естонців до нас. Але змагання такого рівня потребують серйозної підготовки. Тому ініціатори сподіваються на допомогу з боку голови облради Ігоря Вдовенка.
Фото Сергія ВИБЛОВА
(Більше фото - на блозі газети www.blogger.com)
Отже, є в Естонії місто Рапла. Воно невеличке, його населення налічує лише 6 тисяч мешканців. Але там уже сьомий рік організовується міжнародний футбольний турнір для хлопців і дівчат з Естонії, Латвії та Литви. На ці змагання з нашої області прибули три команди: перша – вікова група 2001 р.н., яка складалася з 11 футболістів зі Сновська та 4 – з Городні; друга – 2005 р.н., 3 - зі Сновська і 13 -з Семенівки; третя – 2006 р.н., 3 - зі Сновська і 12 – з Бобровиці.
...Після жеребкування українська команда під умовним №1 зіграла свій перший матч проти господарів поля – представників громади Рапла – і перемогли (3 : 0). Забитими голами відзначилися М.Курачов, В.Бойко і А.Виблов. Наступною була зустріч з естонським спортколективом „Пайде”. Наші футболісти першими пропустили м’яч у свої ворота, але швидко змогли змінити ситуацію і врешті-решт обіграли суперників з рахунком 4 : 1. (Результативні удари записали до свого активу Д.Пикус, Р.Паїн, Р.Петренко, А.Лихошерст). Третя гра – з клубом „Німекалью” – завершилася беззаперечним успіхом наших юних земляків – 4 : 0. Голи забили Р.Петренко, А.Бойко, Д.Литвиненко, Д.Горенок. До речі, „Німекалью” є юнацьким підрозділом професійної естонської команди, яка пару років тому грала проти нашого „Дніпра” у Лізі Європи.
У підсумку команда наших старших футболістів здобула І місце у своїй підгрупі. (У середніх – ІІ місце з-поміж шести учасників турніру, у молодших же IV – з-поміж семи).
Коментуючи результат виступу на турнірі своїх підопічних, тренер Олександр Кухаренко, серед іншого, зазначив: наші футболісти перед поїздкою пройшли місячний курс підготовки, тож діяли злагоджено і майстерно. До того ж виявилося, що через особливості естонської системи тренувань їхні гравці поступаються нашим у плані фізичної витривалості. (В Естонії до 15 років дітей просто вчать тактиці гри й техніці поводження з м’ячем, не даючи великих фізичних навантажень). І ще один важливий фактор – хлопці хотіли перемогти і продемонстрували міцний характер. Згадуючи про перебування в містечку Рапла, другий тренер – Роман Грицюк – об’єктивно визнав, що рівень розвитку масового спорту поміж естонців значно вищий, ніж у нас. Різні види (футбол, легка атлетика тощо) дуже популярні серед людей, на юнацькі змагання приходять батьки й сусіди, вболівають за дітей. Відповідно, і спортивні об’єкти в Естонії перебувають у дуже хорошому стані. Причому основні видатки на спортивну галузь бере на себе не держава, а спонсори. Бізнесмени там явно щедріші в питаннях підтримки здорового способу життя підростаючого покоління.
Окремо треба згадати про організаційний бік участі в турнірі. Батьки наших футболістів оплатили лише переїзд (двома автобусами). А решту витрат (проживання, харчування) взяли на себе естонці. Жили спортсмени в добре облаштованому гуртожитку тамтешнього профтехучилища. Годувалися за так званим європейським меню, а коли з’явилося бажання – замовили на кухні борщ...
Приємний факт: під час перебування в естонській столиці – місті Таллін – делегацію українських спортсменів розшукала Галина, уродженка Семенівки, яка 35 років тому вийшла заміж й відтоді живе в Естонії. Вона з усією можливою щирістю погодилася супроводжувати земляків, ставши для них того дня екскурсоводом. З її допомогою наші діти дізналися чимало цікавого про це старовинне місто.
Показовий момент: проїжджаючи транзитом через Литву, у місті Трапай, наші футболісти за попередньою домовленістю зіграли ряд товариських матчів з місцевою командою. А разом з цим – відвідали старовинний замок і „вмочили ноги” в озеро, яке оточує цю давню твердиню.
Підсумовуючи цю оповідь, необхідно обов’язково сказати, що вже є ідея: наступного року провести міжнародний турнір на Чернігівщині й запросити естонців до нас. Але змагання такого рівня потребують серйозної підготовки. Тому ініціатори сподіваються на допомогу з боку голови облради Ігоря Вдовенка.
Фото Сергія ВИБЛОВА
(Більше фото - на блозі газети www.blogger.com)
Комментариев нет:
Отправить комментарий