Про Миколу Григоровича Цакуна, колишнього начальника ПМК-215, знає не одне покоління жителів Сновська (Щорса). А я згадала ще й тому, що зазвичай на свято Миколая, 19 грудня, колектив вітав Миколу Григоровича не тільки із цим великим християнським святом, а й з днем народження. І як було не вітати, коли всі відчували на собі його вплив і підтримку, коли люди знали: з ним і зарплата, і премії, і соцпакети – все буде!
І все насправді було! Плани, мрії, будівництво. Працювало виробництво, будувалися будинки, дитсадки, територія потопала у трояндах і теплицях. На пеемківську красу їхали подивитися звідусіль, бо вона вважалася зразковою. Ідеальною. І річ не лише у першому місці у змаганнях, що тоді проводилися, а у згуртованості, дисципліні і порядку, які панували, у вмінні нашого Цакуна бути відповідальним і високопрофесійним, порядним і людяним.
А як він співав, який хор організував, яким майстром гумору був! Мав послідовників і учнів, котрі згодом стали сильними керівниками у районі. Взяти хоча б такі прізвища, як Пустовий, Ряби, Запорожець… Вони також незабутні. Як жива пам’ять про Миколу Григоровича. Людину, що горіла і запалювала вогнем добра інших.
Ірина ФІЛОН,
м.Сновськ
І все насправді було! Плани, мрії, будівництво. Працювало виробництво, будувалися будинки, дитсадки, територія потопала у трояндах і теплицях. На пеемківську красу їхали подивитися звідусіль, бо вона вважалася зразковою. Ідеальною. І річ не лише у першому місці у змаганнях, що тоді проводилися, а у згуртованості, дисципліні і порядку, які панували, у вмінні нашого Цакуна бути відповідальним і високопрофесійним, порядним і людяним.
А як він співав, який хор організував, яким майстром гумору був! Мав послідовників і учнів, котрі згодом стали сильними керівниками у районі. Взяти хоча б такі прізвища, як Пустовий, Ряби, Запорожець… Вони також незабутні. Як жива пам’ять про Миколу Григоровича. Людину, що горіла і запалювала вогнем добра інших.
Ірина ФІЛОН,
м.Сновськ
Комментариев нет:
Отправить комментарий