Своє професійне свято колектив Щорського районного суду зустрічає в період бурхливих подій та стрімких змін у житті нашого суспільства. Він, як і всі районні суди України, перебуває в стадії реорганізації. Про подальшу долю судової системи на Сновщині ми поговорили з головою Щорського районного суду Чернігівської області Зоєю Шаповал.
– Зоє Олексіївно, на якій стадії зараз оптимізація судової системи?
– Оптимізація, тобто укрупнення судів, яка розпочалася у 2016 році, і досі не завершена. Офіційної інформації щодо подальшого укрупнення поки що немає, тому на сьогоднішній день ми так і залишаємося юридичною особою - Щорським районним судом Чернігівської області.
– Розкажіть про колектив суду.
– У нас працює 16 працівників, з них, окрім мене, ще один суддя – суддя-спікер Максим Чигвінцев. Апарат суду складається з керівника апарату, помічників суддів, канцелярії, секретарів, архіваріуса, судового розпорядника та головного спеціаліста з інформаційних технологій, якого ми бережемо, як зіницю ока, бо від нього залежить технічне забезпечення роботи суду, в тому числі і робота Електронного суду. За останні роки колектив поповнився тільки одним працівником. Настали часи, коли люди хочуть працювати і дорожать своєю роботою. До речі, трьом нашим працівникам, а саме – керівнику апарату Жанні Клименко, помічнику голови суду Олегу Ковтуну та головному спеціалісту з інформаційних технологій Світлані Ісаченко (на фото) оголошено Подяку Ради суддів України з нагоди професійного свята – Дня працівників суду.
– Ви згадали про Електронний суд. Чи діє він на Сновщині?
– Електронний суд у нас працює. Та, чесно кажучи, користувачами цього суду в основному є установи. Зареєструвавшись в Електронному суді, користувач зможе звертатися до судів всіх рівнів, здійснювати обмін процесуальними документами, сплатити судовий збір онлайн та навіть ознайомитися з матеріалами справи. Для цього слід отримати електронний цифровий підпис (ЕПЦ), звернувшись до ПриватБанку або органів Державної фіскальної служби.
– Чи збільшилася цього року кількість справ?
– Динаміка показників щодо надходження справ до суду за періоди 2017-2019 рр. приблизно стала, але роботи значно додалося у зв’язку із запровадженням вищезгаданого Електронного суду. Тепер всі матеріали справи, незалежно чи то цивільна, кримінальна чи адміністративна, від першого до останнього аркуша скануються, для того, щоб користувач Електронного суду міг через мережу Інтернет ознайомитися з матеріалами справи.
– Яка справа в 2019 році найбільше вразила Вас та колектив?
– Була одна справа, яка дійсно залишила слід у душі. Не секрет, що кожна людина прагне сімейного щастя. Так сталося і з нашою героїнею. Жінка-відповідачка по справі, була самотня та мала двох дітей. Вона зійшлася з чоловіком-вдівцем, який теж мав свою дочку, та зареєстрували шлюб. Чи то на прохання чоловіка, чи для зміцнення сімейних стосунків, відповідачка усиновила дочку свого чоловіка. З часом шлюб припинив своє існування. Жінка зі своїми дітьми виїхала у своє рідне село. Усиновлена дитина деякий час ще проживала з так названою мамою, а потім вступила до медичного училища та переїхала. Оскільки відповідачка не виконувала своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини з метою соціального захисту за заявою дитини, відповідачка була позбавлена батьківських прав. З неї було стягнуто аліменти на утримання дитини - позивача. Після проголошення рішення позивачка заспокоїла відповідачку, що вона не збирається передавати на виконання виконавчий лист для стягнення аліментів. Але з часом її притягнули до адміністративної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Тепер відповідачка відпрацьовує суспільно корисні роботи, утримує своїх двох дітей та ще їй нараховують заборгованість по сплаті аліментів. Суд прийняв рішення за законом. А от чи правильно вчинила позивачка, це вже нехай вирішують читачі. А тим громадянам, які збираються прийняти важливе рішення, хочу нагадати народну мудрість – сім раз відмір, а один раз відріж.
– Дякую за розмову.
Тетяна ЛИТВИН
– Зоє Олексіївно, на якій стадії зараз оптимізація судової системи?
– Оптимізація, тобто укрупнення судів, яка розпочалася у 2016 році, і досі не завершена. Офіційної інформації щодо подальшого укрупнення поки що немає, тому на сьогоднішній день ми так і залишаємося юридичною особою - Щорським районним судом Чернігівської області.
– Розкажіть про колектив суду.
– У нас працює 16 працівників, з них, окрім мене, ще один суддя – суддя-спікер Максим Чигвінцев. Апарат суду складається з керівника апарату, помічників суддів, канцелярії, секретарів, архіваріуса, судового розпорядника та головного спеціаліста з інформаційних технологій, якого ми бережемо, як зіницю ока, бо від нього залежить технічне забезпечення роботи суду, в тому числі і робота Електронного суду. За останні роки колектив поповнився тільки одним працівником. Настали часи, коли люди хочуть працювати і дорожать своєю роботою. До речі, трьом нашим працівникам, а саме – керівнику апарату Жанні Клименко, помічнику голови суду Олегу Ковтуну та головному спеціалісту з інформаційних технологій Світлані Ісаченко (на фото) оголошено Подяку Ради суддів України з нагоди професійного свята – Дня працівників суду.
– Ви згадали про Електронний суд. Чи діє він на Сновщині?
– Електронний суд у нас працює. Та, чесно кажучи, користувачами цього суду в основному є установи. Зареєструвавшись в Електронному суді, користувач зможе звертатися до судів всіх рівнів, здійснювати обмін процесуальними документами, сплатити судовий збір онлайн та навіть ознайомитися з матеріалами справи. Для цього слід отримати електронний цифровий підпис (ЕПЦ), звернувшись до ПриватБанку або органів Державної фіскальної служби.
– Чи збільшилася цього року кількість справ?
– Динаміка показників щодо надходження справ до суду за періоди 2017-2019 рр. приблизно стала, але роботи значно додалося у зв’язку із запровадженням вищезгаданого Електронного суду. Тепер всі матеріали справи, незалежно чи то цивільна, кримінальна чи адміністративна, від першого до останнього аркуша скануються, для того, щоб користувач Електронного суду міг через мережу Інтернет ознайомитися з матеріалами справи.
– Яка справа в 2019 році найбільше вразила Вас та колектив?
– Була одна справа, яка дійсно залишила слід у душі. Не секрет, що кожна людина прагне сімейного щастя. Так сталося і з нашою героїнею. Жінка-відповідачка по справі, була самотня та мала двох дітей. Вона зійшлася з чоловіком-вдівцем, який теж мав свою дочку, та зареєстрували шлюб. Чи то на прохання чоловіка, чи для зміцнення сімейних стосунків, відповідачка усиновила дочку свого чоловіка. З часом шлюб припинив своє існування. Жінка зі своїми дітьми виїхала у своє рідне село. Усиновлена дитина деякий час ще проживала з так названою мамою, а потім вступила до медичного училища та переїхала. Оскільки відповідачка не виконувала своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини з метою соціального захисту за заявою дитини, відповідачка була позбавлена батьківських прав. З неї було стягнуто аліменти на утримання дитини - позивача. Після проголошення рішення позивачка заспокоїла відповідачку, що вона не збирається передавати на виконання виконавчий лист для стягнення аліментів. Але з часом її притягнули до адміністративної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Тепер відповідачка відпрацьовує суспільно корисні роботи, утримує своїх двох дітей та ще їй нараховують заборгованість по сплаті аліментів. Суд прийняв рішення за законом. А от чи правильно вчинила позивачка, це вже нехай вирішують читачі. А тим громадянам, які збираються прийняти важливе рішення, хочу нагадати народну мудрість – сім раз відмір, а один раз відріж.
– Дякую за розмову.
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий