Почалося все ще минулого тижня.
У четвер деякі місцеві мешканці звернули увагу на дивну ситуацію: вже червень надворі, комплекс весняно-польових робіт у сільському господарстві ніби й закінчився, а між колишнім хутором Семаки й річкою Снов (це як їхати з Гвоздиківки на Заріччя) натужно реве жовтий трактор з дисковим агрегатом, обробляючи грунт. Здивування побільшало, коли вже зблизька вдалося роздивитися: технікою переорано місцевість аж до самого берега річки! Подекуди до води було лише якихось 5-6 метрів. Також наших земляків обурило, що фактично знищено відтинки двох польових доріг, якими з року в рік користувалися місцеві рибалки, мисливці й просто відпочиваючі. Загалом невідомий „сільгоспвиробник” вирішив „погосподарювати” на площі в не один десяток гектарів.
Практично у всіх свідків цієї ситуації виникло одне й те ж запитання: та що ж це коїться? Інформацію про це надали райраді, райдержадміністрації та депутату облради Олегу Хасенку.
Надалі події розгорталися наступним чином. У вівторок на місцевість неподалік Семаків знову заїхала техніка й розпочалася справжня посівна. Наші люди швидко зрозуміли – все це може обернутися справжньою екологічною катастрофою. Ні для кого не секрет, що нинішні агрофірми у своїй діяльності використовують просто таки неймовірну кількість різних хімікатів – гербіциди, пестициди, добрива на кшталт рідкого аміаку. Вся ота „хімія” осідає в землі й під час весняної повені, коли вода заллє прилеглу до русла місцину, точно опиниться у річці. Що тоді буде з рибою та іншими біоресурсами (передовсім – раками) – здогадатися не складно.
Ще один аспект цієї ситуації: як вдалося попередньо з’ясувати, землі неподалік Семаків були самовільно захоплені, бо жодних даних про укладання договорів оренди немає. Тобто хтось зазіхнув на державну власність у межах Зарічанської та Староруднянської сільрад. (Бо саме там сходяться межі цих громад). Більше того, є припущення, що отой „сільгоспвиробник” захопив кілька ділянок землі, призначених як під сіножаті. Таким чином він завдав збитків громадянам. Очевидним є і порушення законодавства у сфері екології, адже існує заборона займатися сільгоспдіяльністю ближче, ніж за 50 метрів від берега такої річки, як наша Снов.
Звісна річ, є і моральний аспект цієї події. Схоже, жага наживи добряче засліпила комусь очі, йому все мало, мало, мало... У даному випадку - мало землі. Але чи нормально це? Народна мудрість каже, що ні.
Відтепер справа за правоохоронними та контролюючими органами – прокуратурою, поліцією, екологічною інспекцією, агенцією водних ресурсів. Для них не буде проблемою встановити, хто незаконно обробляв і засівав землю під Семаками. А вже виконавці повинні сказати, хто віддав їм злочинний наказ. Наші читачі з цікавістю спостерігатимуть за тим, чи виявляться спроможними правоохоронці зробити так, щоб законність і справедливість були відновлені. Щоб проблема протиправного землекористування нарешті отримала належну оцінку. А якщо все завершиться звичайною балаканиною й виправданнями – то це свідчитиме або про повну профнепридатність „органів”, або про корупційний інтерес певних осіб. І не слід забувати нікому: свідків злочинів багато, а головний із них – Бог...
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Надалі події розгорталися наступним чином. У вівторок на місцевість неподалік Семаків знову заїхала техніка й розпочалася справжня посівна. Наші люди швидко зрозуміли – все це може обернутися справжньою екологічною катастрофою. Ні для кого не секрет, що нинішні агрофірми у своїй діяльності використовують просто таки неймовірну кількість різних хімікатів – гербіциди, пестициди, добрива на кшталт рідкого аміаку. Вся ота „хімія” осідає в землі й під час весняної повені, коли вода заллє прилеглу до русла місцину, точно опиниться у річці. Що тоді буде з рибою та іншими біоресурсами (передовсім – раками) – здогадатися не складно.
Ще один аспект цієї ситуації: як вдалося попередньо з’ясувати, землі неподалік Семаків були самовільно захоплені, бо жодних даних про укладання договорів оренди немає. Тобто хтось зазіхнув на державну власність у межах Зарічанської та Староруднянської сільрад. (Бо саме там сходяться межі цих громад). Більше того, є припущення, що отой „сільгоспвиробник” захопив кілька ділянок землі, призначених як під сіножаті. Таким чином він завдав збитків громадянам. Очевидним є і порушення законодавства у сфері екології, адже існує заборона займатися сільгоспдіяльністю ближче, ніж за 50 метрів від берега такої річки, як наша Снов.
Звісна річ, є і моральний аспект цієї події. Схоже, жага наживи добряче засліпила комусь очі, йому все мало, мало, мало... У даному випадку - мало землі. Але чи нормально це? Народна мудрість каже, що ні.
Відтепер справа за правоохоронними та контролюючими органами – прокуратурою, поліцією, екологічною інспекцією, агенцією водних ресурсів. Для них не буде проблемою встановити, хто незаконно обробляв і засівав землю під Семаками. А вже виконавці повинні сказати, хто віддав їм злочинний наказ. Наші читачі з цікавістю спостерігатимуть за тим, чи виявляться спроможними правоохоронці зробити так, щоб законність і справедливість були відновлені. Щоб проблема протиправного землекористування нарешті отримала належну оцінку. А якщо все завершиться звичайною балаканиною й виправданнями – то це свідчитиме або про повну профнепридатність „органів”, або про корупційний інтерес певних осіб. І не слід забувати нікому: свідків злочинів багато, а головний із них – Бог...
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий