вторник, 12 августа 2014 г.

Квіти цвітуть там, де їх люблять





Приятелька стала випадковим свідком розмови двох жінок. Вони захоплювалися квітами, ландшафтним дизайном, різноманітними садовими фігурками. При чому спілкувалися настільки цікаво й зі знанням справи, що стало одразу зрозуміло: таке захоплення серйозне й надовго. То були давні подруги й колишні колеги Р.В. Бойко й Т.М. Гвоздьова. І ось редакційна автівка зупиняється біля чепурного будиночку Раїси Володимирівни. Скажемо відверто: ми застали квіткарку дещо зненацька й вона не приховувала, що не зовсім готова нас прийняти. Втім, як гостинна господиня, не відмовила у проханні полюбуватися її незвичайним подвір’ям. Незвичайним тому, тут кожен клапоть землі за чітким планом чимось зайнятий: чи то верхні клумби, а чи нижні.
- Найбільше я люблю гіацинти. Коли ранньою весною вони зацвітають, у дворі стоїть такий аромат, що аж у голові паморочиться. Серед улюблениць, безумовно, лілеї, яких у мене понад 40 сортів. Зараз вони вже майже відцвіли. Більшість також із своїм запахом, вишукані, різних кольорів і відтінків, трубчасті й звичайні – це потрібно бачити, - ділиться Раїса Володимирівна. – Не можна не любити таку благородну й розкішну квітку як троянда. Люблю хризантеми, до речі, вони вже зацвітають…
Жінка все життя любила квіти. А от останні кілька років, як зізналася сама Раїса Володимирівна, любов переросла мало не в хворобу. Їй дарують здебільшого квіти та книги про те, як їх саджати, вирощувати й доглядати за ними. Подобаються ґрунтопокривні рослини, які є важливим елементом ландшафтного дизайну. Скільки різновидностей у її клумбах і палісадника - напевне вже сама не пригадає, зате пам’ятає, що близько чотирьох років розшукувала й підбирала, аби заріс горбистий рельєф двору.
Щодо ландшафтного дизайну, то це доволі затратна, важка й тривала робота. Спочатку потрібно було зняти верхній 30-сантиметровий шар грунту (у Носівці це пісок), натомість завезти більш родючий. І лише потім купувати та садити рослини, які подобаються, які співпадають і доповнюють одна одну. Одразу біля хвіртки зустрічає розкішний кущ гортензії. Збилася, рахуючи різноманітні сорти хости, так само вражає розмаїттям астильба. Гордість Раїси Володимирівни не лише трав’янистий, а й деревовидний гібіскус. Зелений килимок ґрунтопокривних рослин відтіняє фіолетовий базилик.
- Діти торік на день народження подарували чотири кущі плетистих троянд різних кольорів – вони задрапірують паркан, - планує Р.В. Бойко. – Ростуть заввишки до 3 метрів. Цього літа вже порадували своїми квітами.
Політ її фантазії не має меж. Раїса Володимирівна самотужки поставила пліт, який прикрасила глечиками, біля нього посадила соняшники, а з-за плоту спроквола погавкує розморений спекою дворовий пес. Ще більш оригінальна також рукотворна низенька огорожа: сама на цемент клала дикий камінь – бут. Серед рослин він виглядає дуже природно. Принаймні точно органічніше, ніж найвишуканіша кована чи інша суперова огорожа. І кожен вільний куточок зайняли садові скульптурки різної величини: різноманітні гномики й жабки переважають. Під стовбуром дерева «виросли» грибочки, біля штучного озерця присіла купальниця, десь вигулькнуло мишенятко… Словом, тут із широко відкритими очима ходять не лише діти, а й дорослі.
Так само тісно рослинам і в просторому будинку. Деякі із чотирнадцяти орхідей уже дали діточок, які також зацвіли. По кілька сортів спатифілумів та антуріумів радують розкішними кущами. Усього побаченого у Р.В. Бойко не перелічити. Усе це потрібно побачити й висловити захоплення цією незвичайною жінкою. Бо така краса - чи то вишукані лілеї з трояндами, чи звичні оку петунії, чорнобривці, гладіолуси та жоржини – усе це зелене царство потребує значної праці. Квіти цвітуть там, де їх люблять.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора

Комментариев нет:

Отправить комментарий