Господар на землі Григорій Божок народився на Щорсівщині, у Рогізках, у простій селянській родині. Тому з дитинства звик розраховувати передусім на себе… У книзі його життя написана не одна сторінка, однак ключовою залишається сентенція: де народився, там і пригодився.

Нині йому 59! Він – успішний підприємець, який очолює ТОВ «Астра», СТОВ «Щорссільгоспсервіс», забезпечує бензином і соляркою як бюджетні сфери, так і чи не увесь аграрний сектор декількох районів нашої області. Орендовані землі, які обробляють господарства, що працюють під крилом Григорія Никифоровича, складають більше 6 тисяч гектарів.

Люди ж, які віддали в оренду Божку свої земельні паї, жодного разу не пошкодували про це. Навпаки, у них душа радіє, що земля «родить», а не заростає бур’янами. Не менш важливий й інший фактор, матеріальний: за будь-яких умов, незважаючи на складні (як цьогоріч) погодні умови, селяни стабільно і в повному обсязі отримують свої проценти. Ті, у кого є підсобні господарства, беруть зерно, старики здебільшого віддають перевагу дровам, а спадкоємці померлих власників паїв, котрі живуть у містах, зазвичай отримують плату грошима.
Крім того, більше 400 членів його трудового колективу мають не лише роботу, а й непогану зарплату, котра виплачується без затримок. Словом, тут усе по-людськи, а керівник – без чванства і пихи.
Це той вдалий випадок, коли успіх у справах, що забезпечує господарю достаток, не міняє його самого, не ставить над простими трудягами. І причина, ймовірно, не лише в особливій натурі, а в тому, що з дитинства звик розраховувати на себе, не сподіваючись ні на заможних родичів, ні на чийсь спадок.
В молодості пройшов нелегку школу – від комбайнера на жнивах (був навіть переможцем соціалістичних змагань), прокладача нових магістралей на БАМі до далекобійника на риболовецьких суднах. Ходив по півроку у плавання в чужі країни, заробив на ті часи великі гроші.
Окрім землі й паливно-мастильних матеріалів, вкладав їх у деревообробну галузь, яка тепер розгалужена і прибуткова. Точніше кажучи, є ще одним з головних пріоритетів бізнесу. Особливо Григорія Божка радують експортні поставки, угоди, укладені з іноземними фірмами.
Хвилює ж сьогоднішня неспокійна обстановка на Сході, позиція деяких авантюрних магнатів в питаннях фінансування сепаратистських угруповань, загалом нагнітання теми війни.
- Ніщо не варте смертей наших хлопців, наших військовослужбовців,- наголошує Григорій Божок, депутат обласної ради. І додає, що підтримує курс Президента України Петра Порошенка на стабільність і мир в нашій державі, підтримує його кроки по розпуску парламенту, проведенню позачергових виборів. На цьому тлі бачить перспективу у молодій політичній силі – партії «Солідарність», яку готовий представляти у Верховній Раді від 207 виборчого округу. Більше того, готовий у складі монолітної команди нашого Президента кожним своїм днем подальшого життя показувати приклад професійних і людських якостей.
Ну а якостей цих уже не перелічити. Вони – у постійному сповідуванні духовних цінностей, постійному творінні добра, меценатстві (гроші Григорій Божок виділяє і на школи, і на дитсадки, і на дороги, освітлення, лікування хворих діточок, проведення великих і малих заходів).
«Легко допомагати, коли грошей кури не клюють», - може сказати хтось. Неправда. Коли справді стільки, хочеться мати ще і ще, особливо, коли дістаються легко. А Божок знає ціну заробленим гривням, як знає і глибину проблем, особливо немічних, ветеранів війни. У самого мама старенька живе в селі.
Терпіти не може інтриг, дріб’язкових душ, всього показового і нещирого.
Колеги по-справжньому поважають його, вважають справжнім чоловіком, лідером, за яким можна і в вогонь, і у воду!
Його дуже любить сім’я – чарівна дружина Наталя, донька і маленький синок. Друга (старша) донька вже заміжня, живе далеко, ну а Кирилко, якому всього два рочки, щойно побачить татка - тягне до нього рученята і починає щебетати.
Григорій Никифорович вважає такі миті найщасливішими, адже усього цього не може замінити ні успіх, ні навіть новий рівень розвитку справи, ніякі коштовності і блага. Заради цього варто жити і виходити на нові рубежі.


Іванна КИРИЛОВА