- Ідея нинішньої поїздки, організованої приймаючою стороною, полягала в тому, щоб показати молодому поколінню, як німці ставляться до України, - розповідає керівник делегації В.М. Смоляк. – Для того, щоб був мир, потрібно виправляти помилки Великої Вітчизняної війни. Девіз роботи «Спілки друзів Щорса», заснованої у маленькому німецькому містечку Фрьонденберг, -«Мир зберегти важче, ніж виграти війну». Маю сказати, що це внутрішній стан людей, із якими ми спілкувалися. Надзвичайно актуальна ця думка нині й для нас, українців.
З 2000-го року брати Ульмке, чий батько у роки війни знайшов спокій у нашій землі, підтримують зв’язок із Щорсівщиною. Як люди віруючі, бачать свою місію у спокутуванні гріхів фашистських окупантів. Спілка об’єднала членів релігійної громади протестантської Євангелістської церкви. Саме вони щоразу збирають кошти для того, щоб запросити й прийняти друзів з України. Упродовж цих років координує співробітництво з німецькою стороною заступник голови Щорської районної ради В.М. Запорожець. До речі, саме йому німці доручили передати дарунки громаді міста Щорса. Отож щедрий привіт з Європи отримала багатодітна сім’я Афанасьєвих. Крім того, хворим людям друзі з Німеччини передали ортопедичні засоби, сучасний інвалідний візок, ходунки тощо.
Члени української делегації провели десять незабутніх днів у Німеччині. У Дортмунді їх зустрів Годдерт Ульмке на автівці, прикрашеній українським та німецьким прапорцями, на якій вирушили до Фрьонденберга. Після смачного обіду – приємне спілкування під час обговорення програми перебування делегації в гостях. Так, у гостях, бо навіть проживання було організоване в сім’ях. Цікавою була екскурсія містом, ознайомлення з експонатами музею ланцюгів, похід із місцевою молоддю до заповідника Кубітцвізе.
Особливе враження на нашу делегацію справили відвідини кладовища, де лежать жертви Другої світової війни. Тут поховані німецькі й радянські воїни, а також у братських могилах невільники - юнаки й дівчата зі східної Європи, які тяжко працювали на фашистську Німеччину. Могили дбайливо доглянуті, досі триває встановлення імен загиблих.
- Без перебільшення незабутньою була екскурсійна дводенна подорож до Берліна, організована депутатом бундестагу паном Коцмареком,- ділиться враженнями керівник української делегації. – Ми побували в залі засідань бундестагу, де працюють депутати. Чудове враження справила європейська столиця, її люди, рівень культури. У Фрьонденбергу ми двічі зустрічалися із місцевим бургомістром паном Реббе. Місто за розмірами втричі більше за наш Щорс, але там працює лише троє поліцейських, при чому всі вони пересуваються містом на велосипедах. Ми жодного разу не зустріли автоінспекторів із полосатими палицями. Тим часом у місті спокійно, скрізь панує порядок.
Звичайно, побувала наша делегація і в Євангелістській церкві. Пастор представив прихожанам гостей із України. Атмосфера спілкування в церкві сімейна: пастор зіграв усім на гітарі, зробив подаруночки. Люди тут дуже відкриті, приязні. Безумовно, скористалися нагодою послухати орган. А ще були присутні при таїнстві хрещення дитини. Незабутні враження і після відвідин аква-парку в місті Кам та уроків у загальноосвітніх школах. Один із братів Ульмке – Йоханес – із задоволенням показав свій музей старожитностей.
Наша делегація часом подорожувала містом із національним прапором. Це сприймалося доволі приязно. Патріотизм для європейців – це нормально. У німців також багато національних прапорів на державних і приватних спорудах. Приймали українців і в редакції місцевої газети. До речі, читач отримує її о шостій ранку – Годдерт Ульмке підкреслив, що тут звикли читати до сніданку. У загальному залі над черговим номером працювало десять журналістів, а редактор – у кабінеті за скляними дверима. В.М. Смоляк позаздрив поліграфічному оснащенню друкарні – усе швидко роблять сучасні машини.
Ідеєю дружби з Україною Годдерт Ульмке об’єднав довкола себе багато людей. Цей чоловік користується в своєму місті глибокою повагою. Його дім перетворився на штаб співробітництва зі Щорсом, де зібрано багатющий матеріал. Члени нашої делегації на знімках та в публікаціях упізнали багатьох своїх земляків. Загалом молодь була приголомшена побаченим, здивована виконано роботою. Учень Щорської гімназії Денис Пятковський, студенти Євгенія Коваленко, Дар’я Мизіна, Євгенія Ничипорук, Денис Виблов, Валерія Свириденко, медсестра Євгенія Литвиненко – усі обіцяли вивчати німецьку мову, бо всім хочеться ще хоч раз би побувати тут.
ДОДОМУ НЕ ХОТІЛОСЯ
Десять днів промайнули як один день. За цей час ми набралися вражень на все життя. Нас дуже радо прийняли в сім’ях, скрізь возили – все це абсолютно безкоштовно. Люди щирі, відкриті. Під час подорожі до Берліна в бундестазі ми бачили місце Ангели Меркель, дзеркальний купол. Не залишив байдужим і музей Берлінської стіни. Загалом кожен із музеїв, у яких ми побували, дуже оригінальний. А ще я скористалася можливістю політати на аероплані. Щиро вдячна німецьким друзям за гостинність.
Євгенія КОВАЛЕНКО,
студентка Києво-Могилянської академії
Україна – в Європу
Німецькі друзі подарували нашим дітям цікавий і змістовний відпочинок, можливість познайомитися із країною, звичаями народу. Судячи із вражень, подорож справді незабутня і повчальна. Наша молодь побувала в Європі, змогла оцінити рівень життя і культури, побачити моральні цінності. За це боровся наш Майдан. Такого життя прагнуть українці.
Сергій ВИБЛОВ
Валентина
ВОЛОКУШИНА
Комментариев нет:
Отправить комментарий