воскресенье, 9 ноября 2014 г.

«Соняшник – найвигідніша технічна культура», – переконаний директор псп імені Ватутіна В.І Жолобецький

На полях господарства зараз триває збирання цієї нехарактерної для Полісся культури. Втім, з огляду на те, що кожен гектар новоборовицьких ланів дав 25-27 центнерів зерна соняшника, засвідчило, що наша земля здатна родити й цю нетрадиційну для нас культуру.







- А я переконаний, - говорить Володимир Іванович, – клімат на півночі України змінився настільки, що соняшник уже став на наших полях давати гарні урожаї. Тим паче, що маємо договір на прямі поставки його «Королівському смаку» в Кременчук. Ціну нам запропонували вигідну – 4850 гривень за тонну. Тож наступного року посівні площі під цю культуру намітили довести до 700 гектарів. Хоча, відверто кажучи, насіння соняшника дуже дороге – ми закуповуємо лише французької селекції фірми «Піонер». Але вигода очевидна. А ще наступного року хочемо спробувати на 100 гектарах посіяти також незвичну для нашої зони культуру – квасолю. Втім, у наших господинь на городі родять і соняхи, і квасоля. До речі, 1 тонна квасолі коштує 16 тис. грн.
На точку зараз скрізь – насіння соняшника: у двох коморах та під навісом За очищенням зерна ми застали цілу бригаду, де за старшу – Ольга Євсієнко. Напружено трудяться Ганна Биховець, Наталя Васильєва, Світлана Мойсеєнко та Ігор Смолягов. Тим часом механізатор Дмитро Захарченко привіз іще цілий причіп соняшника. На потужному комбайні марки Клаас працює спеціаліст із Черкаської області Сергій Танцюра, збираючи за день урожай у середньому на 30 гектарах. А ще фахівець ділиться із колегами досвідом роботи.
Цьогоріч господарство вирощувало ячмінь, пшеницю, соняшник і кукурудзу. Урожайністю перших трьох культур у сільгосппідприємстві задоволені. А от кукурудзу на 500 гектарах ще будуть збирати. У гарні агротехнічні строки посіяли 500 гектарів озимини. Механізатори Ігор Ломонос та Артем Омеляненко орали площі, а Сергій Зубок вносив добрива й засоби захисту рослин.
Нещодавно псп імені Ватутіна пережило велике потрясіння: від рук зумисного палія згорів спеціально збудований для грубих кормів навіс і 200 тонн соломи – пшеничної, вівсяної та ячмінної. Знищено якісні корми, під загрозу поставлена зимівля громадського тваринництва, марними виявилися значні затрати на заготівлю припасів на зиму. Втім, за словами ­ В.І. Жолобецького, збереглося сіно, є силос, концкорми. Тож худоба перезимує. Інше болить керівникові:
- Я, як колишній начальник райвідділу міліції, що віддав 25 років праці в органах правопорядку, здивований методами роботи теперішніх моїх колег. Приїхали ввечері, зафіксували пожежу. Замість того, щоб шукати палія, вимагають від бухгалтера довідку про завдані збитки. Люди розповідають про підо­зрюваного у скоєнні злочину, але більше в господарство ніхто не приїхав. Дільничного інспектора бачу, коли йому потрібна довідка про те, що у господарстві не було крадіжок. Тим паче, що це друга пожежа за рік: улітку згоріло 20 тонн сіна й 37 овець – але тоді було необережне поводження з вогнем. А зараз – підпал, люди вимагають розслідування. Втім, міліції немає до цього діла. За вісім років, упродовж яких очолюю сільгоспформування імені Ватутіна, я разів 15 звертався до райвідділу внутрішніх справ. І жодного разу не отримав допомоги.
150 голів великої рогатої худоби поки що пасуться біля ферми. Зоотехнік Василь Гордійко прикидає раціони на зиму, аби корови могли розтелитися і давати молоко, аби не голодувала й решта худоби та підростали телятка. Доярки Галина Свинцицька, Людмила Нікітенко, Ізольда Мороз та дояр Олександр Козак дбайливо доглядають тварин, адже нині дуже відповідальна пора – корови ідуть у запуск, готуються до розтелень. Зимівля худоби очікується непроста. І все ж керівництво й селяни одностайні у своєму прагненні зберегти тваринницьку галузь.
Валентина ВОЛОКУШИНА
Фото автора

Комментариев нет:

Отправить комментарий