Повертатися додому з перемогою завжди приємно. Юні танцюристи з ансамблю «Ягідки» знову переконалися в правильності такого твердження, коли цього понеділка приїхали до Щорса. Стояла глуха ніч, темряву трохи розсіювало світло ліхтарів і вітрин магазинів, а на центральній площі зібралося більше сотні зустрічаючих – вони з хвилюючим нетерпінням чекали на своїх дітей. Коли автобус зупинився і хлопці та дівчата почали виходити, присутні в якомусь несвідомому пориві почали аплодувати. Таке щире вітання було цілком заслуженим: «Ягідки» на всеукраїнському вокально-хореографічному фестивалі «Самоцвіти», що відбувся у Львові, стали лауреатами І і ІІ премій.
Про конкурс «Самоцвіти» художній керівник «Ягідок» С.М. Горбатович довідалася у вересні від колег-хореографів з Чернігова. Довго не розмірковуючи, відправила заявку, через деякий час отримала запрошення для участі і наступні кілька тижнів наші танцюристи витратили на репетиції. І ось – вже час вирушати в дорогу. (Основне фінансове навантаження в оплаті поїздки, проживання та харчування дітей взяли на себе їхні батьки, ще деяку суму виділив депутат Верховної Ради Ігор Рибаков).
Львів зустрів неповторною атмосферою старовинного міста і напрочуд гарною погодою. Привітний і ввічливий персонал «Еко-хостелу», де вони оселилися, лише підкріпив перше враження. Особливо ж дітям сподобалося, що навіть попри їхню галасливість і непосидючість зауважень від менеджерів та покоївок закладу не надходило. Добре спрацювали й організатори фестивалю з арт-центру «Антре», склавши дуже чітку програму. Загалом у номінації «Хореографія» представили свою творчість понад п’ятдесят колективів. З ранку до ночі (у буквальному розумінні) тривав перегляд конкурсних номерів. Народний, сучасний, класичний танець і навіть балет (школа Вадима Пісарева з Івано-Франківська) – ось що можна було побачити на сцені Палацу культури імені Є.Петрушевича. Географія представництва на конкурсі приємно здивувала - з’їхалися колективи з усієї України: від Щорса до Одеси й від Харкова до Ужгорода. Стосовно «Ягідок», то вікова група від 10 до 15 років (аж 36 учасників) виступила з українськими танками «Ворітця» і «Полісянка». А група 10-13 років виконала «Польку через ніжку» і «Польку з бубнами».
Ділячись враженнями від фестивалю, С.М. Горбатович зауважила – «У Львові я впіймала себе на думці: найбільше мені імпонував факт, що наш ансамбль на рівних змагається з цілим рядом відомих і заслужених колективів. (Згадати хоча б «Щасливе дитинство» з Харкова або просто шикарні постановки деяких західноукраїнських хореографів). Можливо, дехто з наших конкурентів виглядав краще суто з технічного боку, вражав відточеністю рухів на сцені, але передати почуття танцем – це вдалося небагатьом. І, на думку журі, поміж цих небагатьох були «Ягідки». Чесно кажучи, перед конкурсом ми керувалися в своїх планах так званим олімпійським принципом: головне не перемога, а участь. Бо ж справді – рівень майстерності конкурентів виглядав дуже високим. І тим більш приємно, що наші зусилля були так добре оцінені».
«…Ми вже їхали додому, автобус рухався десь між Житомиром і Києвом», - розповіла юна танцюристка Марина Ісакова. – І саме тоді Світлані Миколаївні подзвонили й розповіли про підсумкове рішення журі, тобто про наші І і ІІ місця. На якусь мить ми навіть не повірили почутому, здалося, що це жарт, а потім усі неначе вибухнули веселими вигуками. Невимовне відчуття спільної радості запанувало довкола. Надалі кожен з нас мов по команді взявся за мобілку й став телефонувати рідним, аби повідомити чудову звістку».
Згадуючи про участь у фестивалі «Самоцвіти», не можна не згадати й про насичену екскурсійну програму перебування у Львові. Все було настільки цікавим, що й не передати кількома словами. Оглянули місто з гори Високий замок, завітали до шоколадної майстерні, відвідали палац Потоцьких, де діє виставка старовинних картин. А поза тим напрочуд приємне враження справили піші прогулянки старенькими і гарними вуличками, де чи не кожен будинок – це історія, кожен храм – це легенда. Дехто з наших дітей утвердився в думці, що до Львова треба приїхати ще раз – із батьками. Бо ще стільки непобаченого лишилося там…
На завершення цієї оповіді треба навести слова С.М. Горбатович про те, що для дітей після перемоги найкращим стимулом у подальшому зростанні є щирі емоції підтримки з боку рідних.
Юні танцюристи мають відчувати: їхній успіх ми всі дуже цінуємо. І тоді на будь-яких конкурсних сценах України або й закордоння знову і знову лунатиме оголошення журі: переможцем визнано колектив «Ягідки» зі Щорса. Таким чином саме завдяки дітям про наше місто дізнаватимуться глядачі в різних куточках світу.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Про конкурс «Самоцвіти» художній керівник «Ягідок» С.М. Горбатович довідалася у вересні від колег-хореографів з Чернігова. Довго не розмірковуючи, відправила заявку, через деякий час отримала запрошення для участі і наступні кілька тижнів наші танцюристи витратили на репетиції. І ось – вже час вирушати в дорогу. (Основне фінансове навантаження в оплаті поїздки, проживання та харчування дітей взяли на себе їхні батьки, ще деяку суму виділив депутат Верховної Ради Ігор Рибаков).
Львів зустрів неповторною атмосферою старовинного міста і напрочуд гарною погодою. Привітний і ввічливий персонал «Еко-хостелу», де вони оселилися, лише підкріпив перше враження. Особливо ж дітям сподобалося, що навіть попри їхню галасливість і непосидючість зауважень від менеджерів та покоївок закладу не надходило. Добре спрацювали й організатори фестивалю з арт-центру «Антре», склавши дуже чітку програму. Загалом у номінації «Хореографія» представили свою творчість понад п’ятдесят колективів. З ранку до ночі (у буквальному розумінні) тривав перегляд конкурсних номерів. Народний, сучасний, класичний танець і навіть балет (школа Вадима Пісарева з Івано-Франківська) – ось що можна було побачити на сцені Палацу культури імені Є.Петрушевича. Географія представництва на конкурсі приємно здивувала - з’їхалися колективи з усієї України: від Щорса до Одеси й від Харкова до Ужгорода. Стосовно «Ягідок», то вікова група від 10 до 15 років (аж 36 учасників) виступила з українськими танками «Ворітця» і «Полісянка». А група 10-13 років виконала «Польку через ніжку» і «Польку з бубнами».
Ділячись враженнями від фестивалю, С.М. Горбатович зауважила – «У Львові я впіймала себе на думці: найбільше мені імпонував факт, що наш ансамбль на рівних змагається з цілим рядом відомих і заслужених колективів. (Згадати хоча б «Щасливе дитинство» з Харкова або просто шикарні постановки деяких західноукраїнських хореографів). Можливо, дехто з наших конкурентів виглядав краще суто з технічного боку, вражав відточеністю рухів на сцені, але передати почуття танцем – це вдалося небагатьом. І, на думку журі, поміж цих небагатьох були «Ягідки». Чесно кажучи, перед конкурсом ми керувалися в своїх планах так званим олімпійським принципом: головне не перемога, а участь. Бо ж справді – рівень майстерності конкурентів виглядав дуже високим. І тим більш приємно, що наші зусилля були так добре оцінені».
«…Ми вже їхали додому, автобус рухався десь між Житомиром і Києвом», - розповіла юна танцюристка Марина Ісакова. – І саме тоді Світлані Миколаївні подзвонили й розповіли про підсумкове рішення журі, тобто про наші І і ІІ місця. На якусь мить ми навіть не повірили почутому, здалося, що це жарт, а потім усі неначе вибухнули веселими вигуками. Невимовне відчуття спільної радості запанувало довкола. Надалі кожен з нас мов по команді взявся за мобілку й став телефонувати рідним, аби повідомити чудову звістку».
Згадуючи про участь у фестивалі «Самоцвіти», не можна не згадати й про насичену екскурсійну програму перебування у Львові. Все було настільки цікавим, що й не передати кількома словами. Оглянули місто з гори Високий замок, завітали до шоколадної майстерні, відвідали палац Потоцьких, де діє виставка старовинних картин. А поза тим напрочуд приємне враження справили піші прогулянки старенькими і гарними вуличками, де чи не кожен будинок – це історія, кожен храм – це легенда. Дехто з наших дітей утвердився в думці, що до Львова треба приїхати ще раз – із батьками. Бо ще стільки непобаченого лишилося там…
На завершення цієї оповіді треба навести слова С.М. Горбатович про те, що для дітей після перемоги найкращим стимулом у подальшому зростанні є щирі емоції підтримки з боку рідних.
Юні танцюристи мають відчувати: їхній успіх ми всі дуже цінуємо. І тоді на будь-яких конкурсних сценах України або й закордоння знову і знову лунатиме оголошення журі: переможцем визнано колектив «Ягідки» зі Щорса. Таким чином саме завдяки дітям про наше місто дізнаватимуться глядачі в різних куточках світу.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий