Серце – віддавати дітям!

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках…

А вчитель, він, мабуть, єдиний –

У наших серцях і думках.

Щирі привітання лунають педагогам не лише з нагоди  професійного свята. Кожен їх день сповнений наполегливої праці, яка спрямована не лише на розкриття потенціалу вихованців, а й на власний саморозвиток. Даруючи свою турботу дітям, вони отримують натомість заряд енергії та щиру любов, яку неможливо підкупити.

Як завоювати інтерес дітлахів та примножувати його з роками, знає вчителька початкових класів  НВК «ДНЗ-СЗНЗ І ст.» Людмила Миколаївна Приходько. 

На сторожі знань вона вже 34-й рік. Спочатку навчалася у Путивльському педагогічному училищі, потім закінчила Чернігівський педінститут. Професію обирала свідомо і дуже задоволена тим, що працює саме з дітками початкових класів. Зрозуміло, що весь навчальний процес неабияк важливий, але навчання першачків у першу чергу. Вони ж-бо тільки ступають на стежину знань. Головне тут -  навчити вчитися. 

– Найважливіше – зосередити увагу. Для учнів початкових класів потрібно якомога частіше придумувати нові, цікаві завдання, аби завоювати увагу. Потрібно вміти бачити учнівській колектив і знайти підхід до кожного. Зараз у мене класне керівництво у 2-А класі (27 учнів). І хоча працюю з ними постійно, бачу слабкі і сильні сторони кожного, але улюбленців не виділяю. Для мене кожна дитина особлива, - розповідає Людмила Приходько.

На уроках у неї панує доброзичлива атмосфера, у чому можна переконатись, завітавши до класу. Діти уважно слухають новий матеріал, а на запитання: «Чи подобається вам вчитись?» відповідають одностайно «Так!» 

Людмила Приходько не тільки дає дітям знання зі шкільної програми, але й ініціює часті екскурсійні поїздки. Це безумовно розширює дитячий кругозір і дає змогу відпочити від шкільної буденності. 

– І батьки, і діти під час таких поїздок більше дізнаються про особистість вчителя. Цим літом ми організовано відвідали підприємства міста, провівши екскурсію на велосипедах. З попереднім класом їздили у Київську область на фабрику ялинкових прикрас. Такі сумісні подорожі дозволяють стати  згуртованішими та відповідальнішими, –  коментує педагог. 

Недаремно Людмила Миколаївна згадала про відповідальність. Саме її клас інклюзивний, у ньому навчається дитина із особливими потребами (інклюзивне навчання англ. inclusive education – навчання учнів або студентів із особливими  потребами, вводячи їх до загального освітнього середовища за місцем їхнього проживання). Незважаючи на юний вік, учні ставляться до хлопчика з розумінням, не залишають його без уваги та завжди допоможуть. 

Дуже талановитими  і сердечними є й асистенти вчителя Свістьольнік Тетяна Олегівна і Козлова Тетяна Павлівна. 

Людмила Приходько вміє подати гарний приклад не лише своїм учням, а й рідним. Дивлячись на турботливу і віддану справі матусю, донька Альона й собі вступила до Чернігівського педуніверситету. Працює у садочку, де також навчає підростаюче покоління. Виховує двох діточок – доньку Ксенію (6 років), синочка Артема (1 рочок). 

Наша сьогоднішня героїня зізнається, що всіх своїх вихованців пам’ятає. Дуже тішиться тому, що зв’язок з багатьма не втрачено навіть після навчання. Адже вчительське серце з радістю зустрічає і на порозі школи, і на порозі рідного дому. 

Катерина ЗАПОРОЖЕЦЬ, фото з архіву 

Людмили Приходько