Ще минулого тижня у Сновській лікарні (одній з перших в області) увімкнули опалення. Холодний жовтень, а особливо нічні заморозки, змусили це зробити навіть раніше, ніж планувалося. Як розповіла «Променю» виконуюча обов`язки гендиректора райлікарні Ірина Якубовська, наразі в приміщеннях медустанови вже тепло. Лише в деяких кабінетах по системі «гуляють» повітряні корки. Тож техробітники потроху доводять до ладу окремі елементи теплопостачання.
- За минулий тиждень ми госпіталізували з діагнозом «пневмонія» 29 осіб, - зазначила Ірина Якубовська. - На стаціонарному лікуванні зараз перебуває дуже багато людей. В інфекційному відділенні, де знаходяться недужі на COVID-19, температурний режим раніше підтримувався завдяки електронагрівачам. Але коли в якійсь палаті на додачу до цього вмикали кисневий концентратор - старенька мережа не витримувала і спрацьовувала автоматика, тобто електроживлення відключалося. Добре, що проблему з опаленням вже усунуто, тож умови для одужання хворих поліпшилися.
У вівторок на засіданні міськвиконкому були затверджені нові тарифи на централізоване теплопостачання від акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго». Вони тепер складають для населення 3273 грн 4 коп. за гігакалорію, а 4797 грн 90 коп. – для бюджетних установ. І це ще не межа, прогнозується ще одне підвищення... На нинішній сезон для опалення лікарні, будинку культури та міського комплексу «школа-сад» доведеться витратити орієнтовно 6 мільйонів гривень. Звісна річ, у міському бюджеті на таку статтю видатків потрібної суми грошей і близько немає. В аналогічній ситуації опинилася більшість громад області й навіть Чернігів. У Кабінеті Міністрів пообіцяли виділити на місця додаткові кошти, спрямувавши з цією метою ще 4 % податку з доходів фізичних осіб. Але гроші почнуть надходити аж після 1 січня 2022 року. Схоже, майже три місяці територіальним громадам доведеться покладатися винятково на власні сили. За попередніми розрахунками витрати на теплопостачання мають зрости приблизно втричі. Навіть у разі надходження фінансової допомоги «згори» Сновщині може не вистачити майже два мільйони гривень. Де їх узяти? Невже доведеться відмовитися від деяких програм соціально-економічного розвитку громади? Особливо, якщо ціна на газ продовжить зростати. Зараз вартість блакитного палива для бюджетних установ перевалила за 32 гривні/кубометр... І як воно буде далі - прогнозувати ніхто не береться. До того ж споживання газу цієї зими жорстко лімітуватиметься. Діятиме схема, за якої навіть до найменших боржників застосовуватимуться реальні санкції.
У продовження теми «Промінь» звернувся по коментар до Сергія Виблова, місцевого підприємця, який уже майже двадцять років працює в галузі лісопереробки. Питання стосувалося наявності у нашому краї такого паливного ресурсу, як дрова. І ось що ми почули.
– Ще на початку року держлісгоспи продавали кругляк з аукціонів приблизно по півтори тисячі гривень за кубометр. Дрова ж у середньому коштували (обрізки-обаполи з пилорами) 120 за куб. Але нині ліс уже продають по 3700-4000 грн. Відповідно, дрова «підскочили» в ціні до 300. І це на умовах самовивозу. На ринку пиломатеріалів склалася доволі специфічна кон`юктура. Деякі переробники купують матеріал діаметром навіть 8 сантиметрів, переробляючи його на тріску для виготовлення пресованих дерев`яних плит. А 10-сантиметровий використовується у виробництві піддонів. Тому й не варто дивуватися, що подекуди обрізки в пачках дуже тонкі.
Загалом на Чернігівщині дрова продовжують залишатися доступним паливним ресурсом. Натомість на степовому півдні нашої країни або біля великих промислових центрів, де розвивають так звану альтернативну енергетику, вартість дров має чітку тенденцію до суттєвого зростання. Навіть на нашій місцевості є приклади посиленого споживання різних видів деревини в енергетичному секторі. Скажімо, в сусідній Корюківці діє теплоелектростанція, для якої закуповуються значні обсяги дров за ціною 300 грн/куб. (Їх там перебивають на тріски перед тим, як відправити до котлів). І цей фактор місцевим споживачам треба враховувати, коли мова йде про ціноутворення.
Необхідно визнати, що світові ціни на енергоресурси зросли і такі реалії серйозно вплинули як на Україну, так і на місцеву громаду. Щоб адекватно реагувати на ситуацію, ми маємо активніше займатися енергозбереженням, підвищувати енергоефективність і оптимізувати використання твердого палива. Продовжити утеплення житлових і бюджетних об`єктів, модернізувати опалювальне обладнання - ось що слід робити насамперед. Свого часу я вивчав досвід подібних процесів в Естонії. Приклад цієї країни свідчить, що за умови правильного підходу можна досягти хороших результатів. Стосовно ж ефективного використання деревини, то наші земляки часто бувають у лісі й добре знають, що там відбувається. Після буревіїв багато поламаних дерев просто пропадають, а про переробку гілок після вирубки навіть мова не йде. Вважаю,що доки ми не почнемо належним чином використовувати наявні ресурси, енергопостачання залишатиметься для нас серйозною проблемою.
Про досвід переробки відходів деревини у Сновську ми спитали у керівника житлово-експлуатаційної дільниці Ганни Кошової.
– Щороку наше підприємство проводить обрізку дерев на вулицях. Після таких робіт залишається чимало гілок. Щоб цей ресурс не вивозити без користі на звалище, ми вирішили започаткувати виробництво тріски для опалення. У 2019 році придбали за 150 тисяч гривень невеличкий агрегат, який працював у парі з нашим трактором і міг переробляти гілки діаметром до 10 сантиметрів. Суто з технічної точки зору справа пішла, але виявилося, що таке паливо... тут нікому не потрібне. Перші поставки ми здійснили до однієї міської школи, але кочегари почали нарікати: мовляв, занадто багато треба працювати лопатами, підкидаючи тріски до котла. Оскільки попиту на продукцію не було, ми не стали працювати собі у збиток. Можливо, коли ціни на звичні енергоносії досягнуть астрономічної межі, доведеться повернутися до нашого проєкту. До речі, аналогічне деревопереробне обладнання є і в сусідських електроенергетиків. Вони також вивчають доцільність і вигоду від його застосування.
Олег МІРОШНИЧЕНКО
Р.S. Не так давно Кабінет Міністрів і Президент Зеленський порадували народ меморандумом, де обіцяли, що ціна на газ для населення не перевищить 7 гривень з копійками за кубометр. А для бюджетних установ складатиме менше 20 гривень. Але зараз на ринку ми вже бачимо інші цифри для шкіл та лікарень – від 35 до 45 гривень.Є прогноз, що для частини домогосподарств «блакитне паливо» незабаром продаватиметься по 16 грн 56 коп. Готоймося до економії. І будьмо певні: жодні негаразди нас не здолають.
Комментариев нет:
Отправить комментарий