Цікава робота і єдність поколінь

 Наприкінці вересня гучний паровозний гудок знову і знову нагадував: Сновськ – місто залізничників. Люди старшого покоління мимоволі подумки поверталися в минувшину, коли звуки працюючої залізниці линули до найвіддаленіших вулиць нашого районного центру.

Як розповів «Променю» начальник локомотивного депо Максим Перваков, кілька років тому Одеська залізниця передала до Сновська чотири старенькі паровози. – Наші колеги з півдня не змогли самотужки повернути їх до робочого стану, - пояснив Максим Вікторович. – Тому за справу взялися наші спеціа­лісти. Ми розпочали підйомний ремонт. Робітники кузні переливали втулки на дишлах. Також довелося ґрунтовно оновити гальмівне обладнання, встановити радіостанцію тощо. У принципі, для паровоза найважливіше мати справжній котел. Все інше можна відремонтувати без проблем. У нас є в наявності листовий метал, труби і бабіт (спеціальний антифрикційний сплав на основі олова, з якого роблять вкладні підшипників ковзання). Частину робіт виконали після вивчення давніх паровозних креслень та документації. У деяких моментах дуже допомогли залізничники-пенсіонери. Їхній практичний досвід і поради стали в нагоді нашим ремонтникам.

І ось у вересні почалися ходові випробування. Спочатку локомотив спробував свої сили на станції, а потім проїхався до Камки.На одній ділянці колії розігнався до швидкості в 60 кілометрів на годину. Хоча він здатний і на більше. За машиніста був Євген Скоробагатько (на фото), його помічником – Василь Байбарацький. А обов`язки кочегара взяв на себе В`ячеслав Борщ, який в юні роки ще застав паровозну епоху і чудово розуміється на всіх нюансах обслуговування локомотива. 

Словом, обкатка відбулася успішно. До речі, щоб розігріти котел до потрібної температури – потрібно півтори тонни вугілля. І на годину роботи – ще пів тонни і один кубометр води. Рух паровоза – справа відповідальна. Слід пильнувати за тиском пари, контролювати стан вузлів тертя і знати всі механічні процеси.

За словами Максима Первакова, колектив депо з цікавістю взявся за відновлення паровоза. Така робота стала своє­рідним прикладом єдності поколінь у нашому депо. Можна сказати, що зусиллями місцевих спеціалістів було повернуто до життя ще один зразок техніки, яка колись була уособленням залізничної галузі. У жовтні, після завершення ремонту, цей паровоз переженуть до Києва…

Олег МІРОШНИЧЕНКО

Фото автора