Саме такої думки дотримується Сергій Аніщенко. Його добре знають на Сновщині. Багаторічний керівник Новоборовицького лісництва, згодом директор Городнянського лісгоспу. А минулого року нашого земляка призначили начальником обласного управління лісового господарства.
Попри високу посаду Сергій Михайлович залишився таким, яким ми його знали раніше – простим у спілкуванні та по-діловому розважливим. І знайшов час у своєму щільному робочому графіку, щоб дати інтерв`ю для газети «Промінь».
– Чернігівщина справді лісовий край?
– Саме так. Адже майже 21% території нашої області вкрито лісом. Це один з найвищих показників в Україні. В угіддях ЧОУЛГ домінує сосна, яка займає більше половини заліснених площ. Під дуб відведено майже 10%, трохи більше – під березу. Середній вік лісових насаджень складає 60 років. За віковою структурою 57,3 тис. га (15,3%) - це молодняки, 143,3 тис. га (38,3%) – середньовікові, 69,5 тис. га (18,6%) – стиглі й перестиглі, 104,2 тис. га (27,8%) – пристигаючі.
– Чим є ліс для нашої області?
– Науково обґрунтовано, що він виконує кількадесят різноманітних функцій – екологічну, водоохоронну, захисну, санітарно-гігієнічну, оздоровчу тощо. Один гектар деревостою протягом року виділяє 4 тонни кисню й поглинає до 5 тонн вуглецю. Тому ліс у буквальному розумінні є оазою людського здоров`я. Також лісогосподарська галузь є вагомим фактором розвитку регіональної економіки, маючи при цьому і важливе соціальне значення. (Робочі місця і сплата податків до бюджетів усіх рівнів).
– Якими є нинішні пріоритети державної політики у сфері ведення лісового господарства?
– Відколи головою Держагенства лісових ресурсів став Юрій Болоховець, намітилася дуже позитивна тенденція. І полягає вона в тому, що велика увага знову приділяється відтворенню лісових ресурсів. Тобто пріоритетом стає вирощування лісу. Промислове лісокористування посувається на друге місце в переліку провідних завдань галузі.
Тут слід дещо пояснити. Діюча модель лісокористування передбачає як вирубку дерев, так і заходи з відтворення. Усі ділянки суцільної рубки обов`язково заліснюються знову. У нинішньому році лісогосподарські підприємства області зробили це на загальній площі 1694 гектари. Причому 195 га відведено під природне відновлення. (Скажімо, десь у болотяній місцевості вільха може прекрасно розростися й без допомоги людини).
Разом з цим існує таке поняття, як розрахункова лісосіка. Це процес, регламентований великою кількістю документів – наукових, дозвільних тощо. До певної міри подібний підхід спрямований на формування балансу між збереженням нашого лісового багатства і потребами вітчизняної економіки в ресурсі деревини. За умови правильного господарювання 1 гектар сосни (у віці понад 80 років) при суцільній рубці може дати в середньому 300 кубометрів сировини для подальшої переробки. Причому в наших умовах дерево, перестоявши зайвих 10 років, починає втрачати якісні показники. Зокрема – може гнисти всередині, сильно вражатися шкідниками, з часом навіть стати джерелом поширення хвороб. Тобто, як і у всього живого, в нього є свій початок і свій кінець. Тому важливо зберегти безперервний цикл закладання лісових насаджень. На місці старого лісу виростає молодий, бо так передбачено природою.
– Наскільки реальними є завдання, поставлені перед лісівниками Чернігівщини в контексті виконання всеукраїнської програми «Зелена країна»?
– Ми налаштовані по-робочому. Колективи лісогосподарських підприємств області мають значний досвід у вирощуванні сіянців і саджанців. На часі реалізація дуже перспективного проєкту на базі Березнянського лісництва, за шведською технологією. Там буде створено сучасний тепличний комплекс, з системою поливу, який забезпечуватиме саджанцями дерев із закритою кореневою системою, в касетах. Такий матеріал чудово себе зарекомендував на лісопосадках. (Варто зазначити, що подібний приклад на Чернігівщині вже не поодинокий). Більшу увагу хочемо приділити посадці дуба, зокрема – в південних районах області. Даний напрямок виглядає доволі перспективно і в межах Корюківського та Городнянського лісгоспів.
Однак є один фактор, який зможе пригальмувати виконання програми. У нашій області землі державного лісового фонду складають 417,3 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю 374,3 тис. га. Тобто власного територіального ресурсу для розширення площі лісопосадок у нас майже немає. У нинішньому році ми заліснили 30 гектарів малопродуктивних земель, але це дійсно мало. Можливим виходом із ситуації є використання досвіду періоду президентства Віктора Ющенка. Тоді на державному рівні було ухвалене рішення про передачу деградованих сільгоспземель лісовій галузі. Завдяки такому кроку значні площі на півночі Чернігівщини вдалося залучити до лісовідтворення. Подібний підхід є актуальним і в наш час.
– Як зміни клімату впливають на роботу галузі?
– Кліматичні зміни – це об`єктивна реальність. Єдине, що ми можемо вдіяти – адекватно реагувати на них. Глобальне потепління вносить свої корективи до традиційних методів господарювання. Посушлива погода зумовлює активізацію різноманітних шкідників лісу, зокрема – верхівкового короїда. У вражених ним дерев всихає частина крони, деревиною поширюється синява. До речі, короїд поступово поширювався територією області з південного заходу в напрямку на північний схід. Чималої шкоди завдає і коренева губка. Динаміка пошкоджень лісових насаджень доволі серйозна: у 2016 році спалахи захворюваності фіксувалися на загальній площі 16 тис. га, у 2017-му – вже 22 тисячі, у 2018-му – 20 тисяч. Щоправда, у 2019-му і в наступні роки спостерігалося певне поліпшення ситуації.
Ще один негативний фактор – падіння рівня грунтових вод. Він у більшій чи меншій мірі торкнувся майже всієї території України. Дерева недотримують природної вологи, втрачають пластичність у розвитку, слабнуть.
– У чому полягає особливість лісової галузі Чернігівщини?
– На нашій території знаходиться понад три сотні об`єктів природно-заповідного фонду. (За цим показником ми посідаємо перше місце в Україні). Поміж них є справді унікальні місця, збереження яких стало нашим обов`язком перед майбутніми поколіннями. Для прикладу – в Єлінському лісі усім відоме урочище «Болото мох», де поява окремих представників рослинного світу пов`язується ще з льодовиковим періодом.
– Які фактори дозволяють упевнено дивитися в майбутнє?
– Так склалося історично, що Чернігівщині притаманна висока культура ведення лісового господарства. Вважаю це заслугою колишніх керівників обласного управління – Івана Іжевського та Йосипа Райчинця. Саме вони започаткували і продовжили той курс, який визначає сьогодення галузі. Їхнє бачення розвитку полягало в чіткому усвідомленні: передовсім ми маємо займатися вирощуванням лісу. І лише потім – лісокористуванням. Також за майже п`ятдесят років ці керівники змогли сформувати ціле покоління однодумців і справжніх фахівців, які люблять природу та шанують давні традиції. До речі, нещодавно з нагоди професійного свята майстер лісу Староруднянського лісництва Михайло Білоус нагороджений нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України». Ми маємо дійсно хороших спеціалістів, здатних працювати ефективно.
– Наскільки доречним є застосування закордонного досвіду в роботі лісової галузі?
– Свого часу мені випала нагода вивчати специфіку роботи лісівників у США, Німеччині, Польщі та деяких інших країнах. У кожній є свої особливості. Скажімо, в Європі спостерігаються більші прирости деревини, бо там тепліший і вологіший клімат. Стосовно порядку господарювання, то, приміром, американці зосередили державний контроль не за тими, хто вирощує ліс, а за тими, хто його переробляє. У них Лісовий кодекс за обсягом схожий на невеличку брошуру. А не як у нас – величезний перелік законів, постанов, правил та інструкцій. Єдине ж, що робить схожим усі лісові галузі західних країн – суцільна механізація процесу. Сучасна техніка і новітні технології дозволяють їм працювати на справді високому рівні. На мою думку, в перспективі подібний підхід буде впроваджено і в Україні. Щоправда, це справа не одного дня. У нашій області працює 12 держлісгоспів і, щоб модернізувати всі, потрібний час. Хоча ми бачимо хороший потенціал для змін. Принагідно зазначу, що за підсумками роботи у І-му півріччі доволі непогано спрацювали мої земляки. Корюківський лісгосп вийшов на друге місце в області, а Городнянський – на четверте.
– Яку маленьку і буденну справу лісівників можна назвати надзвичайно важливою?
– З 1 жовтня по 31 листопада на території Чернігівщини триватиме акція «Створюємо ліси разом». Вона спрямована на спільну участь жителів області в примноженні лісового багатства нашого краю. Зрештою, саме ліс щедро дарує людям здоров`я, відпочинок, красу. І це загальне надбання. Ми маємо усвідомлювати, що лісові ресурси є одним з найбільших скарбів Вітчизни. А завдання держави і місцевих громад – забезпечити раціональне і справедливе використання того, що залишили нам попередні покоління.
– Дякую за розмову.
Інтерв`ю взяв Олег МІРОШНИЧЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий