Ці слова стали життєвим кредо для соціального педагога та заступника з виховної роботи Сновської ЗОШ №2 Жанни Дмитренко. Вона розповіла читачам «Променя» про специфіку своєї роботи, співпрацю з батьками та те, чим же відрізняється соціальний педагог від шкільного психолога.
– Офіційно професія «соціальний педагог» з`явилася в нашій країні порівняно нещодавно, – розповідає Жанна Михайлівна. – Саме тому більшість людей ще не зовсім знають чи розуміють, хто ж він такий. Найчастіше нас плутають або із соціальним працівником, або з практичним психологом. Та варто розуміти, що психолог більше зорієнтований на внутрішній світ дитини. Натомість соціальний педагог обов’язково намагається допомогти соціалізуватися, самореалізуватися, знайти своє місце в суспільстві і водночас бути корисним для інших.
Одним з моїх головних завдань, як соціального педагога, є допомога дитині виразити себе, свої бажання, свої емоції, знайти себе як унікальну особистість.
– Яким чином це вирішується?
– Спершу відбувається діагностика. Кожен навчальний рік починається зі складання соціальних паспортів класів. На їх основі складається соціальний паспорт закладу. Спільно з класними керівниками визначаю, хто з дітей заслуговує більшої уваги. На дітей «групи ризику» ведеться соціальна історія, до якої входять: характеристика, акт обстеження сім`ї учня, його оцінки та пропуски, анкетування, тестування та інші документи, що свідчать про проведену індивідуально-профілактичну роботу.
– Жанно Михайлівно, розкажіть, які ще види робіт Ви проводите у закладі?
– Після діагностики йде профілактика. Вона передбачає проведення тренінгових занять не лише для учнів, а й батьків та вчителів). Далі – консультування (дитина може звернутися за порадою, або підтримкою у будь-який час, а я проконсультую її та надам відповіді на питання, які її цікавлять). Навчальна діяльність (викладання матеріалу за програмами курсів, факультативів, гуртків). Зв`язок з громадськістю (відвідини учнів вдома, бесіди з батьками, соціальне інспектування, участь у судових засіданнях щодо розгляду справ стосовно неповнолітніх, оформлення документів). Також є організаційно-методична робота (складання плану на рік, підготовка до виступів та проведення тренінгів, участь у благодійних акціях тощо). Тобто, як бачите, функцій та завдань у соціального педагога більше, ніж достатньо.
– З якими питаннями до вас найчастіше звертаються учні?
– Хочу зазначити - працюю я (якщо це стосується індивідуальних занять) конфіденційно. Єдине, що можу сказати у більш загальному контексті, найчастіші питання стосуються адаптації до школи, влиття у новий колектив, проблеми в родині. Дуже приємно, що у навчальному закладі учні не соромляться та не бояться приходити до мене, розповідати про своє особисте. Вони розуміють, що соціальний педагог, це не лише вчитель, а й друг, порадник, захисник та помічник. І я дуже пишаюся тим, що обрала собі саме таку професію.
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий