На площі на зупинці на маршрутку чекали дві жінки, певно, донька і матуся. З ними був собака неймовірної краси: пухнастий, білосніжний. І дуже добрий. Не втрималася, підійшла. Тут же мене лизнув шорсткий рожевий язик, і пес посміхнувся на всю симпатичну пащу. Ми з ним обнімалися, пес виявляв свої добрі наміри й приязнь. Хазяйка, трохи спантеличена, розповіла, що його звуть Оллі, йому сім місяців. І порода доволі рідко зустрічається в наших краях – хаскі, самоїдська лайка.
Розлучалися ми вже приятелями, і при наступній зустрічі неодмінно впізнаємо одне одного.
Фото
Валентини
ВОЛОКУШИНОЇ
Розлучалися ми вже приятелями, і при наступній зустрічі неодмінно впізнаємо одне одного.
Фото
Валентини
ВОЛОКУШИНОЇ
Комментариев нет:
Отправить комментарий