Отже, гості приїхали до Щорса з метою популяризації олімпійського руху, головну увагу приділивши нашому майбутньому – дітям. Зараз, улітку, найкращим місцем для зустрічі з підростаючим поколінням є табір «Дружба». Більше сотні дітлахів та підлітків, які нині перебувають там у вирі активного відпочинку, стали зацікавленими й вдячними слухачами для іменитих співрозмовників.
(Коротко про них нагадаємо. Ніна Лемеш, 1973 р.н., з Чернігова, заслужений майстер спорту, член жіночої збірної команди України з біатлону, неодноразова переможниця і призерка чемпіонатів Європи, світу, етапів кубку світу, учасниця трьох зимових Олімпіад.
Ольга Коробка, 1985 р.н., родом з Бобровиці, штангістка. Її рекорд у ривку – 133 кілограми, у поштовху – 160. Заслужений майстер спорту, неодноразова переможниця й призерка чемпіонатів світу та Європи. На Олімпійських іграх у китайському Пекіні здобула срібну медаль. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ст.
Компанію їм також склала кандидат у майстри спорту з біатлону Анастасія Бізюк, основні успіхи якої, треба сподіватися, ще попереду).
Виступаючи перед дітьми та вихователями, Ніна Лемеш та присутній на заході голова райдержадміністрації Павло Мірошниченко в однаковій мірі наголосили на надзвичайній важливості занять спортом і здорового способу життя. Принагідно ж висловили сподівання, що поміж учасників цього зібрання є майбутні зірки спорту, які здатні засяяти після подолання складної дороги тренувань та щоденної роботи над собою.
Надалі Ніна Лемеш вручила дітям символічні подаруночки, а для табору «Дружба» передала комплект м’ячів. Наші юні земляки щільною стіною оточили відомих спортсменок у черзі за автографами, а згодом отримали можливість довідатися деякі подробиці з їхнього спортивного життя. Приміром, дивлячись на біатлоністок, як-то кажуть, «вживу», мимоволі ловиш себе на думці: а під час трансляції по телебаченню вони виглядають більшими. У реальності ж – виявляються невеличкими на зріст дівчатами, міцно «збитими», атлетичними. І як вони під час швидкісного лижного бігу ще й гвинтівку вагою понад чотири кілограми за спиною несуть? І так – кілометр за кілометром, з гірки на гору… Окрема тема - влучність стрільби. Звісна річ, свою роль відіграє якість зброї, ціна якої сягає п’яти тисяч євро (майже 100 тисяч гривень). (Хоча Ніна Лемеш й зауважила: колись стріляли зі стандартних «дрібнокаліберок» - й нічого, влучали ж у мішені). А ось, що дійсно важливо, так це регулярна практика. Професійна біатлоністка має зробити протягом року не менше семи тисяч (!) пострілів, аби не втрачати набуті навички. А в середньому спортсмени серйозного рівня роблять по 10 тисяч пострілів на рік… Згадала наша відома землячка і про кумедні випадки в спорті, як ось: біатлоністка може так налаштуватися на змагання, що нічого не бачить довкола, думає лише про перемогу, стає на лижі, виходить на старт, а тут… Хтось із сусідок запитує : де твоя рушниця? Виявляється, дійсно – забула…
Навіть після короткої розмови Ніна Лемеш справила напрочуд приємне враження своєю комунікабельністю й щирою вдачею. Хто б біля неї не стояв – керівник чи юний спортсмен – вона приділяла всім однакову увагу. Наостанок же у неї проявився прихований талант фотокореспондента. Коли треба було зробити груповий знімок на згадку, вона сама лише кількома словами і рухами рук так розташувала величеньку громаду учасників зйомки, що кадр вийшов – хоч у рамку вставляй. І подумалося: грані таланту обдарованої людини інколи виблискують навіть у найнесподіваніший спосіб.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий