Права дитини
Кожна дитина має
право на сім’ю, батьківську любов, тепло, ласку і піклування. Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою, говорить Конвенція ООН про права дитини. Нині прийшли до висновку, що виховання в інтернатах не може повністю адаптувати дитину до дорослого життя. Діти виростають асоціальні, не підготовлені для самостійного життя, не вміють будувати стосунки в сім’ї.
Не випадково сьогодні головною тенденцією для більшості країн світу є переважання сімейноорієнтованого підходу у вихованні за принципом «Краще «погана» сім’я, ніж«хороший»дитячий будинок».
Цей процес вже розвивається в Росії, де намагаються закривати інтернати і передавати дітей на виховання в сім’ї. Державі вигідно так робити, оскільки утримання одного вихованця в сім’ї з усіма соцвиплатами в три рази дешевше, ніж у дитячому будинку. Проте така реформа на завжди вирішує проблему, бо батьки і опікуни зловживають своїми батьківськими правами по відношенню до дітей. Тому кожній країні, враховуючи її ідеологію і традиції, необхідно розробити чіткий механізм, що робити з дітьми, які залишилися без опіки батьків.
Цікаво, якщо в Англії переміщення дитини в дитячий будинок розглядається як крайній захід, то в Японії перевага надається саме дитячому будинку.
Приміром, у державних дитячих будинках Англії в середньому знаходиться до п’яти дітей. У Польщі в дитячих будинках живе до 50 дітей, ходять вони в звичайну школу, відвідують гуртки, секції, що розташовані поза межами дитбудинку. Це вважається нормою, проте діти повинні до певної години повернутися в свій «гуртожиток». А на вихідних вихованці дитбудинку самі готують - так їх привчають до буденного життя. У Франції практично немає дитячих будинків. У переважній більшості випадків діти-сироти беруться під опіку родичами - тітками, дядьками, дідусями та бабусями. Що стосується державних структур, існують тимчасові дитячі прийомники, куди поміщають дітей з проблемами. Але це діти, у яких є батьки. Батьки і діти залишаються в контакті, і все робиться для того, щоб підготувати повернення цих дітей додому. В Німеччині змінився сам напрямок допомоги дітям, що залишились без опіки: якщо раніше дитину треба було нагодувати, надати тепле приміщення і чистий одяг, то зараз в сучасному німецькому суспільстві ставлять на перше місце індивідуальне виховання кожного підопічного відповідно до вимог часу з обов’язковою психологічною допомогою.
Про інтернати, якими вони є нині в Україні, жваво заговорили останнім часом. Перебуваючи з робочим візитом на Чернігівщині, уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко вкотре говорив про реформування інтернатних закладів, на базі яких потрібно створити центри соціальної підтримки для дітей та сімей. «Головною метою таких центрів має бути робота, спрямована на збереження сім’ї, попередження вилучення дитини з сім’ї та громади, де вона народилася і росте», – наголосив Ю. Павленко. А кожна дитина-сирота має бути влаштована в родину (через встановлення опіки, піклування, усиновлення, влаштування до дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї).
А чи готові ви взяти дитину на виховання?
На сьогодні існує парадоксальна ситуація: в той час як велика кількість сімей з різних причин є бездітними і мріють відчути радість материнства і батьківства, зростає кількість дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах.
Дитина в інтернатних державних закладах забезпечується оптимальними умовами життєдіяльності, отримує комплекс освітніх, медичних і соціальних послуг. Проте, які б ці заклади гарні не були, вони ніколи не замінять сім’ю. Мало дати дитині життя – потрібно її виховати, а для цього діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків. Коли це неможливо, альтернативою біологічної сім`ї може слугувати інша.
В Україні існують такі форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мета прийомної сім’ї і ДБСТ – тимчасове утримання й виховання дитини в сімейній атмосфері, передача їй досвіду поколінь, життєвих цінностей та духовності, надання зразків для наслідування, прищеплення соціальних і побутових навичок необхідних у самостійному житті. Зі сторони держави відбувається підтримка прийомних сімей та ДБСТ шляхом грошових виплат на дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів та заробітної плати одному з батьків, це близько 2900 гривень.
На сьогоднішній день у Чернігівській області створено та функціонують 177 прийомних сімей, в яких виховується 276 дітей та 11 дитячих будинків сімейного типу - 71 дитина-вихованець, але цього недостатньо, щоб охопити батьківським теплом всіх знедолених дітей.
Звертаємось до тих, у кого болить серце за долю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, хто може огорнути сімейним теплом, і здійснити мрію хоч однієї дитини для цього достатньо зробити лише декілька кроків.
Крок 1. Подружжя або особа, яка бажає створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу звертається з письмовою заявою до служби у справах дітей або районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Крок 2. Подати наступні документи: довідку про склад сім’ї; копію свідоцтва про шлюб (для подружжя); копії паспортів; довідку про стан здоров’я кандидатів та повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом; довідку про доходи; довідку про відсутність судимості; письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом.
Крок 3. Пройти навчання кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та отримати довідку про проходження навчання і рекомендації центру.
Крок 4. Зареєструватись у службі у справах дітей за місцем проживання, як потенційним прийомним батькам або батькам-вихователям та отримати висновок про можливість створення прийомної сім’ї або ДБСТ.
Крок 5. Ознайомитись з банком даних на дітей та за участі служби у справах дітей та соціального працівника центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді визначитись щодо взаємовибору дитини.
Крок 6. Відвідування інтернатних закладів та встановлення контакту з дитиною.
Крок 7. Районна державна адміністрація приймає рішення про влаштування дитини у вашу сім’ю.
Крок 8. Дитина є членом вашої сім’ї.
Якщо ви готові подарувати батьківську любов, за більш детальною інформацією звертайтесь за адресою: м.Щорс, вул. К.Маркса, 7, Щорський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, тел. 2-19-07 або м.Щорс, вул. К.Маркса, 7, служба у справах дітей Щорської райдержадміністрації, тел. 2-19-72.
Лариса МАРТИНЕНКО
Кожна дитина має
право на сім’ю, батьківську любов, тепло, ласку і піклування. Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою, говорить Конвенція ООН про права дитини. Нині прийшли до висновку, що виховання в інтернатах не може повністю адаптувати дитину до дорослого життя. Діти виростають асоціальні, не підготовлені для самостійного життя, не вміють будувати стосунки в сім’ї.
Не випадково сьогодні головною тенденцією для більшості країн світу є переважання сімейноорієнтованого підходу у вихованні за принципом «Краще «погана» сім’я, ніж«хороший»дитячий будинок».
Цей процес вже розвивається в Росії, де намагаються закривати інтернати і передавати дітей на виховання в сім’ї. Державі вигідно так робити, оскільки утримання одного вихованця в сім’ї з усіма соцвиплатами в три рази дешевше, ніж у дитячому будинку. Проте така реформа на завжди вирішує проблему, бо батьки і опікуни зловживають своїми батьківськими правами по відношенню до дітей. Тому кожній країні, враховуючи її ідеологію і традиції, необхідно розробити чіткий механізм, що робити з дітьми, які залишилися без опіки батьків.
Цікаво, якщо в Англії переміщення дитини в дитячий будинок розглядається як крайній захід, то в Японії перевага надається саме дитячому будинку.
Приміром, у державних дитячих будинках Англії в середньому знаходиться до п’яти дітей. У Польщі в дитячих будинках живе до 50 дітей, ходять вони в звичайну школу, відвідують гуртки, секції, що розташовані поза межами дитбудинку. Це вважається нормою, проте діти повинні до певної години повернутися в свій «гуртожиток». А на вихідних вихованці дитбудинку самі готують - так їх привчають до буденного життя. У Франції практично немає дитячих будинків. У переважній більшості випадків діти-сироти беруться під опіку родичами - тітками, дядьками, дідусями та бабусями. Що стосується державних структур, існують тимчасові дитячі прийомники, куди поміщають дітей з проблемами. Але це діти, у яких є батьки. Батьки і діти залишаються в контакті, і все робиться для того, щоб підготувати повернення цих дітей додому. В Німеччині змінився сам напрямок допомоги дітям, що залишились без опіки: якщо раніше дитину треба було нагодувати, надати тепле приміщення і чистий одяг, то зараз в сучасному німецькому суспільстві ставлять на перше місце індивідуальне виховання кожного підопічного відповідно до вимог часу з обов’язковою психологічною допомогою.
Про інтернати, якими вони є нині в Україні, жваво заговорили останнім часом. Перебуваючи з робочим візитом на Чернігівщині, уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко вкотре говорив про реформування інтернатних закладів, на базі яких потрібно створити центри соціальної підтримки для дітей та сімей. «Головною метою таких центрів має бути робота, спрямована на збереження сім’ї, попередження вилучення дитини з сім’ї та громади, де вона народилася і росте», – наголосив Ю. Павленко. А кожна дитина-сирота має бути влаштована в родину (через встановлення опіки, піклування, усиновлення, влаштування до дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї).
А чи готові ви взяти дитину на виховання?
На сьогодні існує парадоксальна ситуація: в той час як велика кількість сімей з різних причин є бездітними і мріють відчути радість материнства і батьківства, зростає кількість дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах.
Дитина в інтернатних державних закладах забезпечується оптимальними умовами життєдіяльності, отримує комплекс освітніх, медичних і соціальних послуг. Проте, які б ці заклади гарні не були, вони ніколи не замінять сім’ю. Мало дати дитині життя – потрібно її виховати, а для цього діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків. Коли це неможливо, альтернативою біологічної сім`ї може слугувати інша.
В Україні існують такі форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.
Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Мета прийомної сім’ї і ДБСТ – тимчасове утримання й виховання дитини в сімейній атмосфері, передача їй досвіду поколінь, життєвих цінностей та духовності, надання зразків для наслідування, прищеплення соціальних і побутових навичок необхідних у самостійному житті. Зі сторони держави відбувається підтримка прийомних сімей та ДБСТ шляхом грошових виплат на дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів та заробітної плати одному з батьків, це близько 2900 гривень.
На сьогоднішній день у Чернігівській області створено та функціонують 177 прийомних сімей, в яких виховується 276 дітей та 11 дитячих будинків сімейного типу - 71 дитина-вихованець, але цього недостатньо, щоб охопити батьківським теплом всіх знедолених дітей.
Звертаємось до тих, у кого болить серце за долю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, хто може огорнути сімейним теплом, і здійснити мрію хоч однієї дитини для цього достатньо зробити лише декілька кроків.
Крок 1. Подружжя або особа, яка бажає створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу звертається з письмовою заявою до служби у справах дітей або районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Крок 2. Подати наступні документи: довідку про склад сім’ї; копію свідоцтва про шлюб (для подружжя); копії паспортів; довідку про стан здоров’я кандидатів та повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом; довідку про доходи; довідку про відсутність судимості; письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом.
Крок 3. Пройти навчання кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та отримати довідку про проходження навчання і рекомендації центру.
Крок 4. Зареєструватись у службі у справах дітей за місцем проживання, як потенційним прийомним батькам або батькам-вихователям та отримати висновок про можливість створення прийомної сім’ї або ДБСТ.
Крок 5. Ознайомитись з банком даних на дітей та за участі служби у справах дітей та соціального працівника центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді визначитись щодо взаємовибору дитини.
Крок 6. Відвідування інтернатних закладів та встановлення контакту з дитиною.
Крок 7. Районна державна адміністрація приймає рішення про влаштування дитини у вашу сім’ю.
Крок 8. Дитина є членом вашої сім’ї.
Якщо ви готові подарувати батьківську любов, за більш детальною інформацією звертайтесь за адресою: м.Щорс, вул. К.Маркса, 7, Щорський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, тел. 2-19-07 або м.Щорс, вул. К.Маркса, 7, служба у справах дітей Щорської райдержадміністрації, тел. 2-19-72.
Лариса МАРТИНЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий